Красноголовець березовий чи Підберезник

Шапка велика: 6-20 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична з підгорнутим краєм, з часом стає випуклою, потім — плоско-розпростертою. Колір яскраво-помаранчевий, цегляно-жовтий, рудо-помаранчевий, у молодого гриба інтенсивніший, у старого — світліший. Поверхня шкірочки шорстко-замшева або злегка волокниста, у вологу погоду — слизькувата. Шкірочка не знімається, на краю часто звисає шматочками шкірястого "завісу".

Шапка 5–15 см у діаметрі, спочатку куляста або напівкуляста, потім подушкоподібна. Поверхня гладка або злегка зморшкувата, суха або трохи клейка у вологу погоду. Колір від сірувато-коричневого до темно-бурого, рідше майже чорного.

Трубчастий гіменофор. Трубочки довгі (2-3 см), у молодого гриба — сіро-білуваті, з віком — сірувато-кремові. Не приросли до ніжки (легко відділяються від шапки). Спорова порошок оливково-коричневий. Пори дрібні, округлі.

Гіменофор трубчастий. Трубочки і пори білі, у молодих грибів дрібні, у зрілих — ширші. При натисканні пори злегка буріють, але інтенсивного синіння не відбувається — цим підберезник відрізняється від синіючих підосичників.

Ніжка потужна: 8-20 см заввишки, 1,5-3 см у товщину, циліндрична, у нижній частині потовщена, у верхній — звужена. Колір білуватий до брудно-сірого, рясно вкрита темно-сірими або чорнуватими лускоподібними волокнами — характерна ознака роду Leccinum. Без кільця.

Ніжка 8–18 см заввишки, 1,5–3 см завтовшки, циліндрична, досить довга і тонка порівняно з шапкою. Поверхня біла або сірувата, густо вкрита темними лускатими волокнистими лусочками — характерна ознака роду Leccinum. Ніжка тверда і волокниста.

М'якуш товстий, білий, дуже щільний, м'ясистий у молодого гриба. На зрізі швидко рожевіє, потім стає фіолетово-сірим, далі чорніє — нормальна реакція виду, не ознака псування. При готуванні теж темніє. Текстура добре тримає форму у сковорідці.

М'якоть тверда, біла, при розрізуванні повільно темніє до сіруватого або майже чорного кольору — особливо у варених грибах. Смак м'який, нейтральний. Шкірка шапки не знімається.

Слабкий приємний грибний, з ноткою свіжого підстилу. Смак м'який, ніжний, типово грибний. Без різких або неприємних нот.

Запах ненав'язливий, приємний, типово грибний. Аромат посилюється при термічній обробці. При сушінні підберезник набуває насиченого запаху, який поступається білому грибу, але помітно кращий за більшість інших трубчастих грибів.