Як відрізнити солом'яний гриб від мухомора білого смердючого

Шапка 5-12 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична до яйцеподібної, з часом стає опуклою до плоскої. Колір повністю білий, кремово-білий, у центрі ледь жовтуватий у старого гриба. Поверхня гладенька, у вологу погоду ледь липка. Без лусочок, без бородавок, без покривала на дорослій шапці (на відміну від мухомора червоного або цезаревого).

Шапка 5-12 см у діаметрі, у молодого повністю покрита білуватою плівкою-вольвою (як яйце), з віком звільняється і стає спочатку яйцеподібною, потім дзвоновидно-опуклою, у старого — плоско-розпростертою. Шкірочка гладенька з тонкими радіальними волокнами. Колір сіро-бурий, сіро-чорнуватий у центрі, до краю — світліший. Край рівний, у дозрілих з тонкими радіальними рубчиками.

Пластинчастий гіменофор — пластинки білі, вільні (не приросли до ніжки), помірно часті. Споровий порошок білий. Контраст з мухоморами роду Amanita секції Phalloideae: пластинки завжди білі і вільні, навіть у дорослого гриба.

Пластинчастий гіменофор — пластинки вільні від ніжки (не приросли!), часті, тонкі. Колір у молодого — білуваті, з віком стають рожевими до рожево-бурих — діагностична риса. Споровий порошок рожевий — це і є відмінність від білого спор-порошку мухоморів.

Ніжка 8-15 см заввишки, 1-2 см у товщину, циліндрична, довга, тонка, у основі з мішечковидною вольвою (залишком загального покривала, схожий на яєчну шкаралупу). Колір повністю білий. У верхній частині — біле плівчасте кільце, у молодого — щільне, у старого може зникнути. Поверхня ніжки часто з тонкими білими пластівчастими лусочками-волокнами.

Ніжка 5-15 см заввишки, 1-2 см у товщину, щільна, циліндрична, з потовщенням донизу. Колір білий до кремового, поверхня гладенька з тонкими повздовжніми волокнами. Біля основи — виразна МІШКОПОДІБНА ВОЛЬВА (залишок універсальної плівки), що зберігається все життя. Без кільця.

М'якуш щільний, повністю білий. На зрізі кольору не змінює (на відміну, наприклад, від печериці, що рожевіє і темніє). Запах поступово стає неприємним, з ноткою застарілої картоплі або хлору — звідси і епітет "смердючий". У молодого гриба запах ще слабкий, тож на нього не варто покладатись як на єдину ознаку.

М'якуш щільний, ніжний, білий до сіро-кремового, на зрізі — кольору не змінює. Запах приємний грибний з ноткою свіжо-помеленої муки, смак м'який, ніжний, приємно грибний.

Слабкий неприємний з ноткою старої картоплі, хлору або риби — особливо у старого гриба і при пошкодженні м'якуша. Не діагностичний для безпеки: запах розкривається лише через певний час, а кошикування і смертельне отруєння можуть відбутись з молодим грибом без виразного запаху.

Приємний грибний з ноткою муки, нейтрально-солодкуватий.