Павутинник камфорний чи Павутинник облямований

Шапка 4-9 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична до конічно-опуклої, з часом стає опукло-плоскою з помітним низьким горбочком. Колір сіро-бузковий, бузково-бурий, у молодого з фіолетовим відтінком, з віком вицвітає до сіро-охряного. Поверхня гладенька, у вологу погоду ледь слизька. Край шапки тонкий, з тонкими радіальними волокнами.

Шапка 5-12 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична з підгорнутим краєм, з часом стає опуклою з низьким горбочком. Колір червоно-бурий, цеглавий, рудувато-бурий, з рожевуватим відтінком у молодого. Поверхня бархатисто-сухувата, з тонкими радіальними волокнами. Край шапки тонкий, у молодого з рожевуватими залишками покривала.

Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли до ніжки, помірно часті. У молодого — бузкові, лілово-сірі, з віком стають іржаво-бурими через дозрілий споровий порошок. Споровий порошок іржаво-бурий — діагностична риса роду Cortinarius. У молодого пластинки прикриті павутинистим частковим покривалом (кортиною) — характерна особливість роду.

Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли до ніжки, помірно рідкі. У молодого — світло-рожево-бурі, з віком стають іржаво-бурими, темно-цегляними через дозрілий споровий порошок. Споровий порошок іржаво-бурий. У молодого пластинки прикриті павутинистим частковим покривалом (кортиною).

Ніжка 5-10 см заввишки, 1-2 см у товщину, циліндрична, у нижній частині з бульбоподібним потовщенням. Колір бузковий до фіолетового у верхній частині, у нижній — світліший до білуватого. Поверхня з тонкими бузковими волокнами. На ніжці залишок павутинистої кортини — у молодого помітний, у старого зникає, лишаючи на ніжці тонкий поясок з іржаво-бурими спорами.

Ніжка 8-15 см заввишки, 1-2,5 см у товщину, циліндрична, довга, у нижній частині потовщена. Колір бурувато-кремовий, з 2-4 виразними кільцевими червоно-помаранчевими пасками-"браслетами" у нижній половині — діагностична риса виду. Поверхня з тонкими повздовжніми волокнами. У верхній частині — слабкий поясок з павутинистої кортини.

М'якуш щільний, білий до блідо-бузкового. На зрізі кольору не змінює. Запах виразний нудотний, камфорний, з нотою сирої картоплі або скуйовдженого сиру — найхарактерніша діагностична ознака. Смак мʼякий, але через запах не варто пробувати.

М'якуш щільний, бурувато-кремовий. На зрізі кольору не змінює. Запах слабкий, у частини популяцій — з ноткою редьки.

Виразний нудотний камфорно-картопляний, з нотою скуйовдженого сиру або вологого підвалу. Відчувається здалеку. Розкривається при розтиранні м'якуша. Це найнадійніша діагностична ознака виду — серед павутинників мало інших з таким різким запахом.

Слабкий нейтральний, у частини популяцій з тонкою редьковою або смолистою ноткою.