Павутинник камфорнийCortinarius camphoratus
Перевірено експертомОновлено 15 серпня 2026 р.
Паспорт
- Їстівність
- Неїстівний
- Сезон
- Серп. — Жовт.
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Фіолетовий
- Розмір
- Середній (5–15 см)
- Запах
- Хімічний
- Перевірено
- Так ✓
Швидкі відповіді
Де шукати?
Хвойний ліс, Мішаний ліс
Коли з'являється?
Серп. — Жовт.
Активні місяці: Серпень, Вересень, Жовтень.
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Фіолетовий, Коричневий, Сірий
- Форма шапки: Опукла
- Запах: Хімічний
Опис
Павутинник камфорний (Cortinarius camphoratus) — характерний представник великого і "токсикологічно складного" роду Cortinarius, відомий перш за все своїм виразним нудотним запахом камфори, сирої картоплі або скуйовдженого сиру. Цей запах настільки сильний, що відчувається ще здалеку у лісі — багато грибників впізнають вид через ніс ще до того, як побачили шапку. Колір шапки сіро-бузковий до буро-фіолетового, з характерною ниткоподібною "павутинкою" (кортиною) — частковим покривалом, що з'єднує край шапки з ніжкою у молодого гриба.
Неїстівний. Сам по собі не має описаних летальних токсинів, але через 1) огидний запах, який не зникає при готуванні, 2) приналежність до роду Cortinarius, у якому є смертельно отруйні види з нефротоксичним орелланіном (C. orellanus, C. rubellus) — канон сучасної мікології: жоден павутинник не їсти, якщо ви не професійний міколог-таксоном. Розрізнення видів роду Cortinarius (бл. 2000 видів у Європі) — складна задача навіть для фахівців; зовнішньо схожі види можуть мати протилежні токсикологічні профілі.
В Україні поширений у хвойних і мішаних лісах: Карпати, Прикарпаття, Полісся. Мікоризний партнер ялини, рідше сосни і бука. Сезон серпень — жовтень. Часто росте поодинці або невеликими групами у мшистих смерекових лісах. Найкраща стратегія при зустрічі — сфотографувати для iNaturalist UA і йти далі.
Шапка
Шапка 4-9 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична до конічно-опуклої, з часом стає опукло-плоскою з помітним низьким горбочком. Колір сіро-бузковий, бузково-бурий, у молодого з фіолетовим відтінком, з віком вицвітає до сіро-охряного. Поверхня гладенька, у вологу погоду ледь слизька. Край шапки тонкий, з тонкими радіальними волокнами.
Гіменофор
Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли до ніжки, помірно часті. У молодого — бузкові, лілово-сірі, з віком стають іржаво-бурими через дозрілий споровий порошок. Споровий порошок іржаво-бурий — діагностична риса роду Cortinarius. У молодого пластинки прикриті павутинистим частковим покривалом (кортиною) — характерна особливість роду.
Ніжка
Ніжка 5-10 см заввишки, 1-2 см у товщину, циліндрична, у нижній частині з бульбоподібним потовщенням. Колір бузковий до фіолетового у верхній частині, у нижній — світліший до білуватого. Поверхня з тонкими бузковими волокнами. На ніжці залишок павутинистої кортини — у молодого помітний, у старого зникає, лишаючи на ніжці тонкий поясок з іржаво-бурими спорами.
М'якоть
М'якуш щільний, білий до блідо-бузкового. На зрізі кольору не змінює. Запах виразний нудотний, камфорний, з нотою сирої картоплі або скуйовдженого сиру — найхарактерніша діагностична ознака. Смак мʼякий, але через запах не варто пробувати.
Запах
Виразний нудотний камфорно-картопляний, з нотою скуйовдженого сиру або вологого підвалу. Відчувається здалеку. Розкривається при розтиранні м'якуша. Це найнадійніша діагностична ознака виду — серед павутинників мало інших з таким різким запахом.
›Наукові синоніми (2)
Agaricus camphoratus Fr. (1821), Inoloma camphoratum (Fr.) Wünsche (1877)
Двійники
_Fr_387091.webp)
Як не сплутати — детальні порівняння
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Ковпак (гриб)
Cortinarius caperatus
Павутинник їстівний
Cortinarius esculentus
Павутинник помаранчево-червоний отруйний
Cortinarius orellanus
Павутинник тріумфальний
Cortinarius triumphans
Опеньок зсихаючий
Desarmillaria tabescens
Опеньок темний
Armillaria ostoyae
Опеньок товстоногий
Armillaria gallica
Опеньок тополевий
Cyclocybe aegerita
Часті запитання
Чи можна його їсти?
Ні. Неїстівний через огидний камфорно-картопляний запах, який не зникає при готуванні. Сам по собі не містить описаних смертельних токсинів, але рід Cortinarius має кілька смертельно отруйних видів (з орелланіном) і точне розрізнення видів дуже складне. Канон сучасної мікології: жоден павутинник не їсти.
Чому весь рід Cortinarius небезпечний?
Кілька видів роду — Cortinarius orellanus, C. rubellus (павутинник красивий, павутинник благородний) — містять орелланін, нефротоксин, що руйнує клітини нирок. Симптоми відстрочені на 2-21 день після їди — рекордна затримка серед грибних отруєнь. Без своєчасного лікування — гостра ниркова недостатність, у важких випадках потреба у пожиттєвому гемодіалізі або трансплантації нирки. Розрізнення цих смертельних видів від "безпечних" родичів — задача для досвідченого міколога з мікроскопом, не для звичайного грибника.
Що буде, якщо випадково з'їсти камфорного?
Через сильний запах ризик випадкового вживання у достатній кількості мінімальний. У разі вживання — зазвичай нудота, неприємний присмак у роті, можливо легкий шлунковий дискомфорт. Серйозних описаних отруєнь немає, але якщо є будь-які підозри на павутинник у кошику — швидка допомога, аналізи функції нирок (креатинін, сечовина) у динаміці протягом 2-3 тижнів.
Як впізнати павутинник у лісі?
Чотири ознаки роду Cortinarius. (1) Кортина — павутинне часткове покривало між краєм шапки і ніжкою у молодого гриба (як павутинка). (2) Іржаво-бурі пластинки і споровий порошок зрілого гриба (у молодих можуть бути різноманітних кольорів — бузкові, оливкові, жовті, червонясті). (3) На ніжці часто тонкий поясок з іржаво-бурого "пилу" — спор, що осіли на залишку кортини. (4) Великий розмір — багато павутинників значні (5-15 см шапки), мʼясисті, з виразним силуетом.
Де він росте?
У хвойних і мішаних лісах — переважно з ялиною, рідше з сосною і буком. Любить мшисті тінисті ділянки, заболочені ялинники. Мікоризний партнер ялини.
У яких регіонах України трапляється?
Переважно у лісовій зоні: Карпати (особливо у смерекових пралісах), Прикарпаття, Полісся (ялинові і сосново-ялинові ліси). У степу і південному лісостепу не зустрічається.
Коли його шукати?
Швидше — "коли його впізнавати і пропускати". Серпень — жовтень, з піком у вересні.
З якими грибами його плутають?
З іншими бузковими павутинниками: C. violaceus (павутинник фіолетовий, рідкісний), C. traganus (павутинник смердючий, теж з огидним запахом). Серед їстівних бузкових родичів — рядовка фіалкова (Lepista nuda), у неї пластинки фіолетові, не іржаві, споровий порошок блідо-рожевий, і немає кортини. Якщо побачили бузковий гриб з павутинистим покривалом — це павутинник, не їсти.
Павутинник камфорний їстівний чи отруйний?
Павутинник камфорний: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у павутинника камфорного?
Яка ніжка у павутинника камфорного?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine