Павутинник камфорнийCortinarius camphoratus
Перевірено експертомПаспорт
- Їстівність
- Неїстівний
- Сезон
- Серп. — Жовт.
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Фіолетовий
- Розмір
- Середній (5–15 см)
- Запах
- Хімічний
- Перевірено
- Так ✓
Швидкі відповіді
Де шукати?
Хвойний ліс, Мішаний ліс
Коли з'являється?
Серп. — Жовт.
Активні місяці: Серпень, Вересень, Жовтень.
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Фіолетовий, Коричневий, Сірий
- Форма шапки: Опукла
- Запах: Хімічний
Опис
Павутинник камфорний (Cortinarius camphoratus) — характерний представник великого і "токсикологічно складного" роду Cortinarius, відомий перш за все своїм виразним нудотним запахом камфори, сирої картоплі або скуйовдженого сиру. Цей запах настільки сильний, що відчувається ще здалеку у лісі — багато грибників впізнають вид через ніс ще до того, як побачили шапку. Колір шапки сіро-бузковий до буро-фіолетового, з характерною ниткоподібною "павутинкою" (кортиною) — частковим покривалом, що з'єднує край шапки з ніжкою у молодого гриба.
Неїстівний. Сам по собі не має описаних летальних токсинів, але через 1) огидний запах, який не зникає при готуванні, 2) приналежність до роду Cortinarius, у якому є смертельно отруйні види з нефротоксичним орелланіном (C. orellanus, C. rubellus) — канон сучасної мікології: жоден павутинник не їсти, якщо ви не професійний міколог-таксоном. Розрізнення видів роду Cortinarius (бл. 2000 видів у Європі) — складна задача навіть для фахівців; зовнішньо схожі види можуть мати протилежні токсикологічні профілі.
В Україні поширений у хвойних і мішаних лісах: Карпати, Прикарпаття, Полісся. Мікоризний партнер ялини, рідше сосни і бука. Сезон серпень — жовтень. Часто росте поодинці або невеликими групами у мшистих смерекових лісах. Найкраща стратегія при зустрічі — сфотографувати для iNaturalist UA і йти далі.
Шапка
Шапка 4-9 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична до конічно-опуклої, з часом стає опукло-плоскою з помітним низьким горбочком. Колір сіро-бузковий, бузково-бурий, у молодого з фіолетовим відтінком, з віком вицвітає до сіро-охряного. Поверхня гладенька, у вологу погоду ледь слизька. Край шапки тонкий, з тонкими радіальними волокнами.
Гіменофор
Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли до ніжки, помірно часті. У молодого — бузкові, лілово-сірі, з віком стають іржаво-бурими через дозрілий споровий порошок. Споровий порошок іржаво-бурий — діагностична риса роду Cortinarius. У молодого пластинки прикриті павутинистим частковим покривалом (кортиною) — характерна особливість роду.
Ніжка
Ніжка 5-10 см заввишки, 1-2 см у товщину, циліндрична, у нижній частині з бульбоподібним потовщенням. Колір бузковий до фіолетового у верхній частині, у нижній — світліший до білуватого. Поверхня з тонкими бузковими волокнами. На ніжці залишок павутинистої кортини — у молодого помітний, у старого зникає, лишаючи на ніжці тонкий поясок з іржаво-бурими спорами.
М'якоть
М'якуш щільний, білий до блідо-бузкового. На зрізі кольору не змінює. Запах виразний нудотний, камфорний, з нотою сирої картоплі або скуйовдженого сиру — найхарактерніша діагностична ознака. Смак мʼякий, але через запах не варто пробувати.
Запах
Виразний нудотний камфорно-картопляний, з нотою скуйовдженого сиру або вологого підвалу. Відчувається здалеку. Розкривається при розтиранні м'якуша. Це найнадійніша діагностична ознака виду — серед павутинників мало інших з таким різким запахом.
›Наукові синоніми (2)
Agaricus camphoratus Fr. (1821), Inoloma camphoratum (Fr.) Wünsche (1877)
Двійники
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Ковпак (гриб)
Cortinarius caperatus
Павутинник їстівний
Cortinarius esculentus
_Fr_387091.webp)
Павутинник мінливий
Cortinarius multiformis
Павутинник облямований
Cortinarius armillatus
Павутинник помаранчево-червоний отруйний
Cortinarius orellanus
Павутинник тріумфальний
Cortinarius triumphans
Опеньок зсихаючий
Desarmillaria tabescens
Опеньок темний
Armillaria ostoyae
Часті запитання
Чи можна його їсти?
Ні. Неїстівний через огидний камфорно-картопляний запах, який не зникає при готуванні. Сам по собі не містить описаних смертельних токсинів, але рід Cortinarius має кілька смертельно отруйних видів (з орелланіном) і точне розрізнення видів дуже складне. Канон сучасної мікології: жоден павутинник не їсти.
Чому весь рід Cortinarius небезпечний?
Кілька видів роду — Cortinarius orellanus, C. rubellus (павутинник красивий, павутинник благородний) — містять орелланін, нефротоксин, що руйнує клітини нирок. Симптоми відстрочені на 2-21 день після їди — рекордна затримка серед грибних отруєнь. Без своєчасного лікування — гостра ниркова недостатність, у важких випадках потреба у пожиттєвому гемодіалізі або трансплантації нирки. Розрізнення цих смертельних видів від "безпечних" родичів — задача для досвідченого міколога з мікроскопом, не для звичайного грибника.
Що буде, якщо випадково з'їсти камфорного?
Через сильний запах ризик випадкового вживання у достатній кількості мінімальний. У разі вживання — зазвичай нудота, неприємний присмак у роті, можливо легкий шлунковий дискомфорт. Серйозних описаних отруєнь немає, але якщо є будь-які підозри на павутинник у кошику — швидка допомога, аналізи функції нирок (креатинін, сечовина) у динаміці протягом 2-3 тижнів.
Як впізнати павутинник у лісі?
Чотири ознаки роду Cortinarius. (1) Кортина — павутинне часткове покривало між краєм шапки і ніжкою у молодого гриба (як павутинка). (2) Іржаво-бурі пластинки і споровий порошок зрілого гриба (у молодих можуть бути різноманітних кольорів — бузкові, оливкові, жовті, червонясті). (3) На ніжці часто тонкий поясок з іржаво-бурого "пилу" — спор, що осіли на залишку кортини. (4) Великий розмір — багато павутинників значні (5-15 см шапки), мʼясисті, з виразним силуетом.
Де він росте?
У хвойних і мішаних лісах — переважно з ялиною, рідше з сосною і буком. Любить мшисті тінисті ділянки, заболочені ялинники. Мікоризний партнер ялини.
У яких регіонах України трапляється?
Переважно у лісовій зоні: Карпати (особливо у смерекових пралісах), Прикарпаття, Полісся (ялинові і сосново-ялинові ліси). У степу і південному лісостепу не зустрічається.
Коли його шукати?
Швидше — "коли його впізнавати і пропускати". Серпень — жовтень, з піком у вересні.
З якими грибами його плутають?
З іншими бузковими павутинниками: C. violaceus (павутинник фіолетовий, рідкісний), C. traganus (павутинник смердючий, теж з огидним запахом). Серед їстівних бузкових родичів — рядовка фіалкова (Lepista nuda), у неї пластинки фіолетові, не іржаві, споровий порошок блідо-рожевий, і немає кортини. Якщо побачили бузковий гриб з павутинистим покривалом — це павутинник, не їсти.
Павутинник камфорний їстівний чи отруйний?
Павутинник камфорний: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у павутинника камфорного?
Яка ніжка у павутинника камфорного?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine