_Fr_387091.webp)
Павутинник мінливийCortinarius multiformis
Перевірено експертомПаспорт
- Їстівність
- Неїстівний
- Сезон
- Серп. — Жовт.
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Жовтий
- Розмір
- Середній (5–15 см)
- Запах
- Без запаху
- Перевірено
- Так ✓
Швидкі відповіді
Де шукати?
Листяний ліс, Мішаний ліс
Коли з'являється?
Серп. — Жовт.
Активні місяці: Серпень, Вересень, Жовтень.
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Жовтий, Оранжевий, Коричневий
- Форма шапки: Опукла
- Запах: Без запаху
Опис
Павутинник мінливий (Cortinarius multiformis) — типовий "безіменний" представник найскладнішого роду грибів Європи з характерною жовтогарячою або медово-вохряною шапкою, бульбоподібною основою ніжки і павутинистою кортиною. Латинський епітет multiformis — "багатоформенний" — про мінливість забарвлення між популяціями: від світло-вохряного до руду-медового, з варіаціями за регіонами і деревами-партнерами.
Неїстівний за каноном сучасної мікології. У деяких старих джерелах маркувався як умовно їстівний після відварювання, але рід Cortinarius містить смертельно отруйні види з орелланіном (C. orellanus, C. rubellus), і точне розрізнення видів — задача для досвідченого міколога. Канон обережного грибника: жоден павутинник у кошик.
В Україні поширений у листяних і мішаних лісах: Карпати, Прикарпаття, Полісся, лісостеп. Мікоризний партнер бука, дуба, граба, рідше берези. Сезон серпень — жовтень, з піком у вересні. Один з більш-менш звичайних великих павутинників, на якого регулярно натикаєшся у вересневому буковому лісі. Знати в обличчя варто — щоб без сумніву проходити повз і не сплутати з молодим маслюком чи моховиком.
Шапка
Шапка 5-10 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична з підгорнутим краєм, з часом стає опуклою до плоскої з низьким горбочком. Колір жовтогарячий, медово-вохряний, рудувато-жовтий, у молодого темніший, з віком вицвітає до блідо-вохряного. Поверхня гладенька, у вологу погоду ледь слизька. У старого гриба часто з тонкими радіальними тріщинками.
Гіменофор
Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли до ніжки, помірно часті. У молодого — світло-кремові до блідо-вохряних, з віком стають іржаво-бурими через дозрілий споровий порошок. Споровий порошок іржаво-бурий. У молодого пластинки прикриті павутинистим частковим покривалом (кортиною).
Ніжка
Ніжка 5-9 см заввишки, 1-2 см у товщину, циліндрична, з вираженою бульбоподібною основою (схожою на цибулину). Колір білуватий до блідо-вохряного. На ніжці залишок павутинистої кортини з іржаво-бурими спорами.
М'якоть
М'якуш щільний, білий до блідо-кремового. На зрізі кольору не змінює або злегка жовтіє. Запах слабкий, нейтральний.
Запах
Слабкий нейтральний грибний, без характерних ноток.
›Наукові синоніми (2)
Agaricus varius Schaeff., Agaricus multiformis Fr.
Двійники
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Ковпак (гриб)
Cortinarius caperatus
Павутинник їстівний
Cortinarius esculentus
Павутинник облямований
Cortinarius armillatus
Павутинник тріумфальний
Cortinarius triumphans
Павутинник фіолетовий
Cortinarius violaceus
Опеньок зсихаючий
Desarmillaria tabescens
Опеньок темний
Armillaria ostoyae
Опеньок товстоногий
Armillaria gallica
Часті запитання
Чи можна його їсти?
Ні. Канон сучасної мікології: жоден павутинник з роду Cortinarius — у кошик. Сам по собі цей вид не має описаних смертельних токсинів, але через схожість з смертельно отруйними родичами (C. orellanus з орелланіном) і складність точної ідентифікації — не вживається.
Як визначити, що це павутинник?
Чотири ознаки роду Cortinarius. (1) Кортина — павутинне часткове покривало між шапкою і ніжкою у молодого гриба. (2) Іржаво-бурі пластинки зрілого гриба. (3) На ніжці часто поясок з іржаво-бурих спор. (4) Споровий порошок іржаво-бурий (відбиток на папері за 6-12 год). Якщо ці ознаки на знайденому грибі — це павутинник, не беремо.
Чим небезпечний орелланус?
Cortinarius orellanus містить орелланін — нефротоксин, що руйнує клітини нирок. Симптоми відстрочені на 2-21 день після їди — рекордна затримка серед грибних отруєнь. Без своєчасного лікування — гостра ниркова недостатність, у важких випадках пожиттєвий гемодіаліз або трансплантація. Зовнішньо орелланус схожий до інших павутинників, точна ідентифікація потребує мікроскопа. Тому канон: всі павутинники пропускаємо.
Де він росте?
У листяних і мішаних лісах — переважно з буком і дубом, рідше з грабом, березою. Любить вологі мшисті ділянки, узлісся, тінисті схили. Мікоризний партнер цих дерев.
У яких регіонах України трапляється?
По всій лісовій і лісостеповій зоні: Карпати, Прикарпаття, Полісся, лісостеп. У степу — у заплавних дібровах.
Коли його шукати?
Швидше — "коли його впізнавати і пропускати". Серпень — жовтень, з піком у вересні.
З якими грибами його плутають?
З іншими великими павутинниками — C. variicolor, C. largus тощо. З молодими маслюками — але у них трубочки замість пластинок. З молодими рядовками — у них білий споровий порошок (не іржавий). Принципова рекомендація: будь-який жовтогарячий пластинчастий гриб з кортиною і іржаво-бурим порошком — пропускаємо.
Чи варто його взагалі знати?
Так — як зразок типового павутинника. Розрізнення видів роду Cortinarius — справа для спеціалістів, але уміння впізнати, що перед тобою павутинник у принципі (за кортиною і іржавим порошком) — критичне для безпечного збору. Цей вид трапляється часто, тож практика впізнавання — гарантована.
Павутинник мінливий їстівний чи отруйний?
Павутинник мінливий: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у павутинника мінливого?
Яка ніжка у павутинника мінливого?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine