Підберезник чи Підберезник чорніючий

Шапка 5–15 см у діаметрі, спочатку куляста або напівкуляста, потім подушкоподібна. Поверхня гладка або злегка зморшкувата, суха або трохи клейка у вологу погоду. Колір від сірувато-коричневого до темно-бурого, рідше майже чорного.

Капелюшок 5–12 см, у молодих грибів напівкулястий, потім подушкоподібний. Колір жовто-коричневий, охряно-жовтий, з віком темніє до коричневого. Поверхня матова, сухa, у вологу погоду злегка липка. У дозрілих грибів може дрібно тріскатися.

Гіменофор трубчастий. Трубочки і пори білі, у молодих грибів дрібні, у зрілих — ширші. При натисканні пори злегка буріють, але інтенсивного синіння не відбувається — цим підберезник відрізняється від синіючих підосичників.

Гіменофор трубчастий, з невеликою виїмкою біля ніжки. Молодий — жовтий, у дозрілих оливково-жовтий до коричневого. Пори дрібні, кутасті, при натисканні швидко темніють до сіро-фіолетового.

Ніжка 8–18 см заввишки, 1,5–3 см завтовшки, циліндрична, досить довга і тонка порівняно з шапкою. Поверхня біла або сірувата, густо вкрита темними лускатими волокнистими лусочками — характерна ознака роду Leccinum. Ніжка тверда і волокниста.

Ніжка 6–15 см заввишки, 1,5–3 см завтовшки, циліндрична, інколи бульбоподібна біля основи. Жовто-коричнева, покрита характерними щільними сірувато-коричневими лусочками — типова ознака роду Leccinellum.

М'якоть тверда, біла, при розрізуванні повільно темніє до сіруватого або майже чорного кольору — особливо у варених грибах. Смак м'який, нейтральний. Шкірка шапки не знімається.

М'якуш яскраво-жовтий у молодих грибів. На розрізі ДРАМАТИЧНО темніє: за кілька секунд стає жовтим, через хвилину сіро-фіолетовим, через кілька хвилин майже чорним. Це нормальна реакція виду, не отруйність.

Запах ненав'язливий, приємний, типово грибний. Аромат посилюється при термічній обробці. При сушінні підберезник набуває насиченого запаху, який поступається білому грибу, але помітно кращий за більшість інших трубчастих грибів.

Запах слабкий, приємно-грибний. Смак м'який, без гіркоти.