Підберезник чи Підосиновик дубовий

Шапка 5–15 см у діаметрі, спочатку куляста або напівкуляста, потім подушкоподібна. Поверхня гладка або злегка зморшкувата, суха або трохи клейка у вологу погоду. Колір від сірувато-коричневого до темно-бурого, рідше майже чорного.

Капелюшок 5–15 см, у молодих грибів напівкулястий, потім подушкоподібний. Колір цегляно-червоний, кров'яно-цеглинний, з віком темнішає до буро-червоного. Поверхня матова, оксамитова, у вологу погоду злегка липка. Шкірка не знімається, виступає за край капелюшка тонкою «бахромою».

Гіменофор трубчастий. Трубочки і пори білі, у молодих грибів дрібні, у зрілих — ширші. При натисканні пори злегка буріють, але інтенсивного синіння не відбувається — цим підберезник відрізняється від синіючих підосичників.

Гіменофор трубчастий, вільний, з виїмкою біля ніжки. Молодий — білий, потім сірувато-кремовий, у дозрілих сірувато-коричневий. Пори дрібні, округлі. При натисканні швидко темніють.

Ніжка 8–18 см заввишки, 1,5–3 см завтовшки, циліндрична, досить довга і тонка порівняно з шапкою. Поверхня біла або сірувата, густо вкрита темними лускатими волокнистими лусочками — характерна ознака роду Leccinum. Ніжка тверда і волокниста.

Ніжка 10–18 см заввишки, 2–4 см завтовшки, циліндрична, у основі трохи бульбоподібна. Колір білуватий, покритий характерними щільними коричневими волокнистими лусочками — особливо насиченими у нижній частині. У основі може бути блакитно-зеленуватий або червонувато-коричневий відтінок.

М'якоть тверда, біла, при розрізуванні повільно темніє до сіруватого або майже чорного кольору — особливо у варених грибах. Смак м'який, нейтральний. Шкірка шапки не знімається.

М'якуш білий, дуже щільний. На розрізі швидко (за 30–60 секунд) синіє, потім чорніє. У ніжці може злегка фіолетіти. Текстура м'ясиста, як у класичного підосиновика. Червиніє менш активно, ніж класичний.

Запах ненав'язливий, приємний, типово грибний. Аромат посилюється при термічній обробці. При сушінні підберезник набуває насиченого запаху, який поступається білому грибу, але помітно кращий за більшість інших трубчастих грибів.

Запах насичено-грибний, приємний. Смак м'який, ніжний, з ноткою лісної підстилки.