Білий гриб чи Білий гриб сосновий

Шапка діаметром 7–30 см, у молодих грибів куляста або напівкуляста, з часом стає подушкоподібно-розпростертою. Колір варіює від світло-коричневого до темно-каштанового або червоно-бурого залежно від умов освітлення і типу лісу: у ялинниках шапки темніші, у соснових борах — світліші.

Поверхня шапки суха, гладка або злегка складчаста, у вологу погоду буває злегка клейкою. Край рівний або злегка хвилястий, у молодих грибів підгорнутий. Шкірка не знімається.

Капелюшок 8–20 см (інколи до 30), у молодих грибів напівкулястий з білуватим краєм, потім розпрямляється до подушкоподібного. Колір винно-червоний, темно-каштаново-червоний, у центрі темніший, по краях рудуватий. Шкірка матова, у вологу погоду злегка липка, у суху — дрібно-волокниста. Інколи помітні білуваті плями — нальоти міцелію.

Гіменофор трубчастий, легко відділяється від м'якоті шапки. У молодих грибів трубочки білі, пізніше жовтіють, у зрілих — жовто-зелені або оливкові. Пори дрібні, округлі, однотонні, не змінюють кольору при надавлюванні.

Гіменофор трубчастий, вільний або з виїмкою біля ніжки. Молодий — білий, потім жовтуватий, у дозрілих грибів оливково-зелений. Пори дрібні, округлі. При натисканні НЕ синіє — ключова ознака білих грибів усієї четвірки.

Ніжка масивна, 5–20 см заввишки і 3–10 см завтовшки, у молодих грибів куляста або булавоподібна, пізніше циліндрична. Колір від білуватого до світло-бурого. Поверхня вкрита характерним білим або кремовим сітчастим малюнком, найвиразнішим у верхній частині ніжки.

Кільце і вольва відсутні. Основа ніжки нерідко потовщена.

Ніжка 8–15 см заввишки, 3–7 см завтовшки, бульбоподібна або булавоподібна, ваговита. Колір буро-червонувато-коричневий, темніший за капелюшок у нижній частині. По всій довжині — характерна сітка з тонких червонуватих перетинок (звідси й латинське «reticulatus», хоча у соснового сітка червоніша).

М'якоть щільна, соковита, біла, на зрізі і при пошкодженні кольору не змінює — ця ознака відрізняє білий гриб від низки отруйних двійників. У старих плодових тіл м'якоть стає пухкою і жовтуватою.

Смак м'який, горіховий, злегка солодкуватий. М'якоть ніжки щільніша, більш волокниста порівняно з м'якоттю шапки.

М'якуш білий, дуже щільний і важкий, на розрізі НЕ змінює кольору. Під шкіркою капелюшка інколи помітні винно-червоні плями. Текстура суха, з приємним опором при різанні. Червиніє рідше за класичного білого.

Запах приємний, ненав'язливий, грибний із легкими горіховими нотами. При термічній обробці та сушінні аромат посилюється і набуває глибокого, насиченого деревинно-лісового характеру. Саме за сушений білий гриб його так цінують у кулінарії — жодне інше сушіння не дає настільки виразного смаку і запаху.

Запах насичено-грибний, з горіховими і смолистими нотами. Сушений зберігає аромат краще за всі інші види білих. Смак м'який, солодкуватий, без гіркоти.