Як відрізнити печерицю дрібнолускату від печериці рудіючої отруйної

Шапка 4-9 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична до яйцеподібної, з часом стає опукло-плоскою. Колір білуватий до сірувато-кремового, з дрібними буруватими або сіро-бурими радіально розташованими лусочками — характерна риса виду. У центрі лусочок більше, до краю шапки — поменше. Поверхня суха, без слизу.

Шапка 5-15 см у діаметрі, у молодого гриба щільно напівсферична до прямокутно-обрізаної (характерна риса — "квадратна" молода шапка), з часом стає опукло-плоскою. Колір білий до кремового, у центрі іноді сірувато-бурий. Найхарактерніша ознака — при дотику до шапки або краю утворюються яскраво-хром-жовті плями, особливо помітні у молодого гриба. Поверхня гладенька, у вологу погоду ледь липка.

Пластинчастий гіменофор — пластинки вільні (не приросли до ніжки), часті. У молодого — рожеві (характерна ознака роду Agaricus, на відміну від білих пластинок мухоморів), з віком стають шоколадно-коричневими, темно-бурими. Споровий порошок темно-бурий.

Пластинчастий гіменофор — пластинки вільні, часті. У молодого — блідо-рожево-сірі, з віком стають темно-коричневими, шоколадно-чорнуватими. Споровий порошок темно-бурий. Колір пластинок типовий для печериць — це не діагностично проти жовтошкірої.

Ніжка 5-10 см заввишки, 0,8-1,5 см у товщину, циліндрична, в основі трохи потовщена. Колір білий до кремового. У верхній частині — біле плівчасте кільце, у молодого виразне, у старого може опускатись або підсихати. Над кільцем ніжка гладенька, нижче — з тонкими повздовжніми волокнами.

Ніжка 5-12 см заввишки, 1-2 см у товщину, циліндрична, з вираженою бульбоподібною основою (відрізнення від інших печериць — у яких ніжка більш рівна). Колір білий. Найважливіша діагностична ознака: при розрізі м'якуш у нижній частині ніжки і у потовщенні-цибулині яскраво-хром-жовтий, часто майже неоновий, реакція швидка (10-30 секунд). У верхній частині — біле плівчасте кільце, у молодого виразне.

М'якуш щільний, білий, на зрізі повільно рожевіє до буруватого, особливо у нижній частині ніжки — це класична захисна ознака роду Agaricus проти Amanita. У мухоморів м'якуш не змінює кольору. Запах приємний грибний з мигдальною ноткою.

М'якуш щільний, білий у шапці і верхній частині ніжки, у нижній частині ніжки яскраво-жовтий навіть без пошкодження. На зрізі НИЖНЯ ЧАСТИНА НІЖКИ ЯСКРАВО ЖОВТІЄ до хром-жовтого — головна діагностична ознака. У шапці теж жовтіє, але слабше. Запах виразний неприємний — чорнила, фенолу, аптечної мазі, креозоту.

Приємний грибний з тонкою мигдально-анісовою ноткою — характерний для багатьох печериць. Не пахне чорнилом, ліками або карболкою (якщо пахне — це жовтошкіра печериця, не вживати).

Виразний неприємний з нотою чорнила, фенолу, аптечної мазі, креозоту, типографської фарби. Розкривається при розтиранні м'якуша між пальцями і особливо у нижній частині ніжки. Цей запах — найнадійніша ознака: жодна їстівна печериця такого запаху не має.