Фото: Gerhard Koller · CC BY-SA 3.0 · джерело
Фото: Gerhard Koller · CC BY-SA 3.0 · джерело
Білопавутинник бульбистийLeucocortinarius bulbiger
Паспорт
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Коричневий
- Розмір
- Середній (5–15 см)
✓ Їстівний
Найчастіше плутають із двійником: Павутинник помаранчево-червоний отруйний (смертельно отруйний).
Швидкі відповіді
Де шукати?
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Коричневий, Кремовий
- Форма шапки: Опукла
- Запах: Без запаху
Опис
Білопавутинник бульбистий — пластинчастий гриб, що зростає у хвойних і листяних лісах на ґрунті. Це невеликий, але м'ясистий вид: шапка до 8 см, ніжка з характерною бульбою при основі. Молоді плодові тіла з'єднані з ніжкою павутиноподібним покривалом — звідси й «павутинник» у назві.
Гриб вважають їстівним, але в Україні він занесений до Червоної книги, тож збирати його заборонено. Трапляється у вересні–жовтні. Попри назву, близьким родичем справжніх павутинників (Cortinarius) він не є — рід Leucocortinarius відносять до рядовкових. Але зовні він на них схожий, а серед павутинників є й смертельно отруйні. Тож найкраща стратегія для всіх — пройти повз і обмежитись фотографією.
В Україні зафіксований у Західному і Лівобережному Лісостепу, Старобільському Степу і Гірському Криму. Це не часта знахідка, але цінна для досвідчених грибників, які вміють точно впізнавати види.
Шапка
Шапка 5–8 см, напівсферична, м'ясиста. Колір коричнево-кремовий. На молодих плодових тілах на краях шапки помітні білуваті залишки покривала — як павутинка.
Гіменофор
Пластинчастий гіменофор. Пластинки тонкі, негусті, прирослі зубцем. Спочатку білі, з віком стають кремово-глиняними. Споровий порошок білуватий, при висиханні блідо-вохряний — не іржаво-бурий, як у павутинників.
Ніжка
Ніжка 5–10 см заввишки, 7–10 мм у товщину. Догори звужується. Колір білий. При основі — характерна бульбоподібна потовщена основа діаметром 2,5–3 см. Має біле павутиноподібне кільце-залишки покривала.
М'якоть
м'якоть біла, щільна, без виражених змін кольору на зрізі.
Запах
Без характерного запаху. Без різких нот.
›Наукові синоніми (5)
Cortinellus bulbiger (Alb. & Schwein.) Pat., Agaricus bulbiger Alb. & Schwein., Armillaria bulbigera (Alb. & Schwein.) P. Kumm., Tricholoma bulbigerum (Alb. & Schwein.) Ricken: 331 (1914), Cortinarius bulbiger (Alb. & Schwein.) J.E. Lange
Як не сплутати
Двійники і порівняння
Порівняти з іншим грибом| Ознака | Білопавутинник бульбистий | Павутинник помаранчево-червоний отруйний |
|---|---|---|
| Гіменофор | Пластинчастий | Пластинчастий |
| Колір шапки | Коричневий, Кремовий | Оранжевий, Червоний, Коричневий |
| Запах | Без запаху | Без запаху |
| Їстівність | Їстівний | Смертельно отруйний |
Знахідки читачів · 0
Фото читачів не перевіряються експертом. Позначка «Підтверджено» означає згоду грибників у стрічці, а не гарантію. Сумніваєтесь — не беріть.
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Лепіста ліловонога
Collybia personata
Рядовка величезна
Tricholoma colossus
Рядовка взута
Tricholoma caligatum
Рядовка жовто-червона
Tricholomopsis rutilans
Рядовка коричнева
Tricholoma imbricatum
Рядовка луската
Tricholoma vaccinum
Рядовка мильна
Tricholoma saponaceum
Рядовка наземна
Tricholoma terreum
Матеріали по темі
Часті запитання
Чи можна його їсти?
Гриб вважають їстівним, але в Україні він у Червоній книзі — збирати його заборонено. До того ж його легко сплутати з павутинниками (Cortinarius), серед яких є смертельно отруйні види. Тож милуйтеся ним і фотографуйте, але не зривайте.
Чому Білопавутинник іноді плутають з небезпечними грибами?
Бо павутиноподібне покривало і коричнюваті пластинки — типові для роду Cortinarius, серед якого є смертельно отруйні види. Білопавутинник — окремий рід (Leucocortinarius), його ключова відмінність — біле спорове порошок і бульба при основі ніжки.
Де його шукати?
У хвойних і листяних лісах на ґрунті. Поодиноко або невеликими групами, не утворює великих колоній. Любить дещо вологі ділянки з підстилкою.
У яких регіонах України?
Західний і Лівобережний Лісостеп, Старобільський Степ, Гірський Крим. Не масовий вид — точна локалізація варіює рік від року.
Коли він плодоносить?
Вересень–жовтень. Це осінній вид, який з'являється коли більшість літніх грибів уже зникла.
Чи можна знайти його у листопаді?
Поодинокі знахідки бувають і в листопаді, особливо у роки з теплою затяжною осінню. Але типовий пік — кінець вересня — середина жовтня.
З чим його плутають?
З видами роду Cortinarius — справжні павутинники. Особливо небезпечно сплутати з Cortinarius orellanus (смертельно отруйний). Головна відмінність: у Білопавутинника спорове порошок біле, а у Cortinarius — іржаво-коричневе.
Як зробити «тест на спори»?
Зріжте шапку, покладіть пластинками вниз на аркуш, наполовину білий, наполовину темний: білий відбиток видно лише на темному. За кілька годин ви побачите слід порошку. Білий → ймовірно Білопавутинник. Іржаво-коричневий → точно НЕ Білопавутинник, не їсти.
Білопавутинник бульбистий їстівний чи отруйний?
Білопавутинник бульбистий: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у білопавутинника бульбистого?
Яка ніжка у білопавутинника бульбистого?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine