MycoNote
Білопавутинник бульбистий (Leucocortinarius bulbiger)
Фото: Gerhard Koller · CC BY-SA 4.0 · джерело
Їстівний

Білопавутинник бульбистийLeucocortinarius bulbiger

Перевірено експертом

Паспорт

Їстівність
Їстівний
Сезон
Вер. — Жовт.
Гіменофор
Пластинчастий
Колір шапки
Коричневий
Розмір
Середній (5–15 см)
Запах
Без запаху
Перевірено
Так ✓
Порівняти з іншим грибом

Швидкі відповіді

Де шукати?

Хвойний ліс, Листяний ліс, Мішаний ліс

Коли з'являється?

Вер. — Жовт.

Активні місяці: Вересень, Жовтень.

Як впізнати? Три ознаки

  • Колір шапки: Коричневий, Кремовий
  • Форма шапки: Опукла
  • Запах: Без запаху

Сезон плодоношення

Січ
Лют
Бер
Кві
Тра
Чер
Лип
Сер
Вер
Жов
Лис
Гру

Вересень – жовтень

Опис

Білопавутинник бульбистий — пластинчастий гриб, що зростає у хвойних і листяних лісах на ґрунті. Це невеликий, але м'ясистий вид: шапка до 8 см, ніжка з характерною бульбою при основі. Молоді плодові тіла з'єднані з ніжкою павутиноподібним покривалом — звідси й «павутинник» у назві.

Їстівний гриб, але не масовий. Збирають його у вересні–жовтні. Через спорідненість з небезпечним родом справжніх павутинників (Cortinarius), серед яких є й смертельно отруйні, варто впізнавати Білопавутинник дуже впевнено перед тим, як класти в кошик. Найкраща стратегія: новачкам — пройти повз і обмежитись фотографією.

В Україні зафіксований у Західному і Лівобережному Лісостепу, Старобільському Степу і Гірському Криму. Це не часта знахідка, але цінна для досвідчених грибників, які вміють точно впізнавати види.

Шапка

Шапка 5–8 см, напівсферична, м'ясиста. Колір коричнево-кремовий. На молодих плодових тілах на краях шапки помітні білуваті залишки покривала — як павутинка.

Гіменофор

Пластинчастий гіменофор. Пластинки тонкі, негусті, прирослі зубцем. Спочатку білі, потім стають глиняно-коричневими — від кольору спорового порошку (білуватий, при висиханні бліднооохряний).

Ніжка

Ніжка 5–10 см заввишки, 7–10 мм у товщину. Догори звужується. Колір білий. При основі — характерна бульбоподібна потовщена основа діаметром 2,5–3 см. Має біле павутиноподібне кільце-залишки покривала.

М'якоть

м'якоть біла, щільна, без виражених змін кольору на зрізі.

Запах

Без характерного запаху. Без різких нот.

Наукові синоніми (5)

Cortinellus bulbiger (Alb. & Schwein.) Pat., Agaricus bulbiger Alb. & Schwein., Conspectus Fungorum in Lusatiae superioris: 150 (1805), Armillaria bulbigera (Alb. & Schwein.) P. Kumm., Der Führer in die Pilzkunde: 135 (1871), Tricholoma bulbigerum (Alb. & Schwein.) Ricken: 331 (1914), Cortinarius bulbiger (Alb. & Schwein.) J.E. Lange, Dansk bot. Ark.: 13 (1935)

Двійники

Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Часті запитання

Чи можна його їсти?

Так, гриб їстівний. Але спершу впевнено впізнайте — серед родичів-Cortinarius є смертельно отруйні види. Якщо сумніваєтесь, краще не брати.

Чому Білопавутинник іноді плутають з небезпечними грибами?

Бо павутиноподібне покривало і коричнюваті пластинки — типові для роду Cortinarius, серед якого є смертельно отруйні види. Білопавутинник — окремий рід (Leucocortinarius), його ключова відмінність — біле спорове порошок і бульба при основі ніжки.

Де його шукати?

У хвойних і листяних лісах на ґрунті. Поодиноко або невеликими групами, не утворює великих колоній. Любить дещо вологі ділянки з підстилкою.

У яких регіонах України?

Західний і Лівобережний Лісостеп, Старобільський Степ, Гірський Крим. Не масовий вид — точна локалізація варіює рік від року.

Коли він плодоносить?

Вересень–жовтень. Це пізньоосінній вид, який з'являється коли більшість літніх грибів уже зникла.

Чи можна знайти його у листопаді?

Поодинокі знахідки бувають і в листопаді, особливо у роки з теплою затяжною осінню. Але типовий пік — кінець вересня — середина жовтня.

З чим його плутають?

З видами роду Cortinarius — справжні павутинники. Особливо небезпечно сплутати з Cortinarius orellanus (смертельно отруйний). Головна відмінність: у Білопавутинника спорове порошок біле, а у Cortinarius — іржаво-коричневе.

Як зробити «тест на спори»?

Зріжте шапку, покладіть пластинками вниз на білий папір. За кілька годин ви побачите слід порошку. Білий → ймовірно Білопавутинник. Іржаво-коричневий → точно НЕ Білопавутинник, не їсти.

Білопавутинник бульбистий їстівний чи отруйний?
Білопавутинник бульбистий — їстівний. Перед вживанням обов'язково перевіряйте актуальну інформацію у достовірних джерелах та консультуйтесь з фахівцями.
Білопавутинник бульбистий: трубчастий чи пластинчастий?
Гіменофор у білопавутинника бульбистого — пластинчастий.
Яка шапка у білопавутинника бульбистого?
Шапка 5–8 см, напівсферична, м'ясиста. Колір коричнево-кремовий. На молодих плодових тілах на краях шапки помітні білуваті залишки покривала — як павутинка.
Яка ніжка у білопавутинника бульбистого?
Ніжка 5–10 см заввишки, 7–10 мм у товщину. Догори звужується. Колір білий. При основі — характерна бульбоподібна потовщена основа діаметром 2,5–3 см. Має біле павутиноподібне кільце-залишки покривала.

Джерела

  • [1]Вікіпедія (українська)
  • [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [3]MycoBank Database
  • [4]Index Fungorum
  • [5]GBIF
  • [6]iNaturalist Ukraine