Білий гриб чи Польський гриб

Шапка діаметром 7–30 см, у молодих грибів куляста або напівкуляста, з часом стає подушкоподібно-розпростертою. Колір варіює від світло-коричневого до темно-каштанового або червоно-бурого залежно від умов освітлення і типу лісу: у ялинниках шапки темніші, у соснових борах — світліші.

Поверхня шапки суха, гладка або злегка складчаста, у вологу погоду буває злегка клейкою. Край рівний або злегка хвилястий, у молодих грибів підгорнутий. Шкірка не знімається.

Шапка 5-15 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична з підгорнутим краєм, з часом стає опукло-плоскою. Колір каштаново-бурий, темно-каштановий, медово-бурий — насичений колір осінніх каштанів. У молодого темніший, у старого світліший. Поверхня гладенька, у вологу погоду помітно слизька (як у маслюка), у суху — суха матова. Шкірочка не знімається.

Гіменофор трубчастий, легко відділяється від м'якоті шапки. У молодих грибів трубочки білі, пізніше жовтіють, у зрілих — жовто-зелені або оливкові. Пори дрібні, округлі, однотонні, не змінюють кольору при надавлюванні.

Трубчастий гіменофор — трубочки приросли до ніжки або трохи виїмчасто. Колір жовтуватий у молодого, з віком стає жовто-оливковим. Пори при натисканні слабо синіють — характерна риса виду. Споровий порошок оливково-бурий.

Ніжка масивна, 5–20 см заввишки і 3–10 см завтовшки, у молодих грибів куляста або булавоподібна, пізніше циліндрична. Колір від білуватого до світло-бурого. Поверхня вкрита характерним білим або кремовим сітчастим малюнком, найвиразнішим у верхній частині ніжки.

Кільце і вольва відсутні. Основа ніжки нерідко потовщена.

Ніжка 5-10 см заввишки, 1,5-3 см у товщину, товста, мʼясиста, циліндрична, часто у нижній частині потовщена. Колір жовто-бурий до жовто-охряного, у нижній частині рудуватий, з тонкими повздовжніми буруватими волокнами (не сіткою як у білого гриба — це принципова відмінність). На зрізі слабко синіє.

М'якоть щільна, соковита, біла, на зрізі і при пошкодженні кольору не змінює — ця ознака відрізняє білий гриб від низки отруйних двійників. У старих плодових тіл м'якоть стає пухкою і жовтуватою.

Смак м'який, горіховий, злегка солодкуватий. М'якоть ніжки щільніша, більш волокниста порівняно з м'якоттю шапки.

М'якуш щільний, мʼясистий, білий до блідо-жовтого. На зрізі повільно і слабко синіє (за 1-2 хв, не дуже виразно), потім блідне. Запах і смак приємні грибні, з ноткою свіжих горіхів.

Запах приємний, ненав'язливий, грибний із легкими горіховими нотами. При термічній обробці та сушінні аромат посилюється і набуває глибокого, насиченого деревинно-лісового характеру. Саме за сушений білий гриб його так цінують у кулінарії — жодне інше сушіння не дає настільки виразного смаку і запаху.

Приємний насичений грибний з ноткою горіхів і вологого лісу.