Глива лимонна чи Гливи звичайні

Шапка глеви лимонної невелика — від 2 до 6, зрідка до 10 сантиметрів у діаметрі. Замолоду вона опукла з підгорнутим краєм, з віком стає лійкоподібно-вгнутою з тонким, нерідко хвилястим краєм. Поверхня суха, ледь оксамитова, матова. Забарвлення — головна окраса виду: чисте лимонно-жовте чи золотисте у молодих грибів, що з віком трохи блякне до жовтаво-кремового. Грибочки зростаються щільними пучками, мов букет.

Шапка 5–25 см у діаметрі, у молодих грибів округла або вушкоподібна, потім вєерна або устрицеподібна (звідси англійська назва oyster mushroom). Поверхня гладка, волога, від темно-сірої або сіро-блакитної у молодих до блідо-сірої або майже білої у зрілих. Край хвилястий, тонкий.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки білі чи кремові, доволі часті, помітно спускаються по ніжці (низхідні), нерідко аж до її основи. Споровий порошок блідо-рожевий чи рожево-бузковий. Низхідні білі пластинки, що контрастують із жовтою шапкою, — характерна ознака виду.

Пластинки часті, білуваті або кремові, від шапки спускаються по ніжці. У молодих грибів пластинки тісно зімкнуті, у старих розходяться. Спорів відбиток білий або блідо-бузковий.

Ніжка тонка, біла чи кремова, нерідко зігнута й ексцентрична, заввишки від 2 до 5 сантиметрів. Кілька ніжок зазвичай зростаються спільною основою в один пучок, від якого віялом розходяться золоті шапки. Поверхня гладенька. Кільця та вольви немає. М'якоть ніжки жорсткіша за шапку, тож у їжу беруть переважно шапки.

Ніжка 1–5 см заввишки (або майже відсутня у бічних грибів), 1–2,5 см завтовшки, щільна, ексцентрична або бічна, біла або злегка сіра. Кільця і вольви немає.

М'якоть біла, тонка, ніжна, на зрізі кольору не змінює. Смак м'який, приємний, із горіховим відтінком. Через тонкість м'якоті та жорсткішу ніжку для столу обирають молоді шапки. При готуванні гриб дещо втрачає яскравість, проте зберігає приємний смак та аромат.

М'якоть біла, щільна у молодих грибів, у зрілих більш волокниста і тверда — особливо у ніжці. Смак м'який, злегка анісовий. Добре поглинає аромати при приготуванні.

Запах приємний, грибний, у свіжих грибів дещо борошнистий чи горіховий. Аромат не є визначальною ознакою; гриб упізнають насамперед за яскравим лимонно-жовтим кольором шапок, ростом щільними пучками на листяній деревині та низхідними білими пластинками.

Запах приємний, анісово-грибний, тонкий. Свіжі гливи пахнуть м'яко і ненав'язливо. При обсмажуванні аромат стає більш вираженим і схожим на класичний грибний запах.