Як відрізнити печерицю лісову від мухомора білого смердючого

Шапка 5-12 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична до яйцеподібної, з часом стає опуклою до плоскої. Колір повністю білий, кремово-білий, у центрі ледь жовтуватий у старого гриба. Поверхня гладенька, у вологу погоду ледь липка. Без лусочок, без бородавок, без покривала на дорослій шапці (на відміну від мухомора червоного або цезаревого).

Шапка 5-12 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична до яйцеподібної, з часом стає опукло-плоскою. Колір бурий, темно-бурий, з виразними радіально розташованими лусочками темно-коричневого або чорно-бурого кольору. У центрі — суцільний колір, до краю — лусочки рідшають. Поверхня суха, без слизу.

Пластинчастий гіменофор — пластинки білі, вільні (не приросли до ніжки), помірно часті. Споровий порошок білий. Як і в інших мухоморів секції Phalloideae, до якої належить і цей вид, пластинки завжди білі і вільні, навіть у дорослого гриба — на відміну від печериць.

Пластинчастий гіменофор — пластинки вільні, часті. У молодого — рожево-білі, з віком стають темно-коричневими, шоколадно-чорнуватими. Споровий порошок темно-бурий.

Ніжка 8-15 см заввишки, 1-2 см у товщину, циліндрична, довга, тонка, у основі з мішечковидною вольвою (залишком загального покривала, схожий на яєчну шкаралупу). Колір повністю білий. У верхній частині — біле плівчасте кільце, у молодого — щільне, у старого може зникнути. Поверхня ніжки часто з тонкими білими пластівчастими лусочками-волокнами.

Ніжка 6-12 см заввишки, 1-2 см у товщину, циліндрична, в основі трохи потовщена. Колір білий до кремового, з тонкими буруватими волокнами або лусочками нижче кільця. У верхній частині — біле плівчасте кільце, у молодого виразне.

М'якуш щільний, повністю білий. На зрізі кольору не змінює (на відміну, наприклад, від печериці, що рожевіє і темніє). Запах поступово стає неприємним, з ноткою застарілої картоплі або хлору — звідси і епітет "смердючий". У молодого гриба запах ще слабкий, тож на нього не варто покладатись як на єдину ознаку.

М'якуш щільний, білий, на зрізі швидко і виразно червоніє до винно-червоного, особливо у нижній частині ніжки — це класична захисна риса проти Amanita. Запах приємний грибний з мигдально-анісовою ноткою.

Слабкий неприємний з ноткою старої картоплі, хлору або риби — особливо у старого гриба і при пошкодженні м'якуша. Не діагностичний для безпеки: запах розкривається лише через певний час, а кошикування і смертельне отруєння можуть відбутись з молодим грибом без виразного запаху.

Приємний грибний з мигдально-анісовою ноткою. Не пахне чорнилом або ліками (це би вказало на жовтошкіру печерицю).