MycoNote
Болетин примітний (Suillus spectabilis)
Фото: This image was created by user Eva Skific (Evica) at Mushroom Observer, a source for mycological images.You can contact this user here. · CC BY-SA 4.0 · джерело
Їстівний

Болетин примітнийSuillus spectabilis

Перевірено експертом

Паспорт

Їстівність
Їстівний
Сезон
Серп. — Жовт.
Гіменофор
Трубчастий
Колір шапки
Червоний
Розмір
Середній (5–15 см)
Запах
Приємний
Перевірено
Так ✓
Порівняти з іншим грибом

Швидкі відповіді

Де шукати?

Хвойний ліс, Мішаний ліс

Коли з'являється?

Серп. — Жовт.

Активні місяці: Серпень, Вересень, Жовтень.

Як впізнати? Три ознаки

  • Колір шапки: Червоний, Коричневий, Темно-коричневий
  • Форма шапки: Опукла
  • Запах: Приємний

Сезон плодоношення

Січ
Лют
Бер
Кві
Тра
Чер
Лип
Сер
Вер
Жов
Лис
Гру

Серпень – жовтень

Опис

Болетин примітний (Suillus spectabilis, синонім — Boletinus spectabilis) — рідкісний модринолюбний болетовий гриб, що зустрічається лише там, де росте модрина (Larix). На відміну від яскравого маслюка модринового (S. grevillei), цей вид має темно-червонувате забарвлення капелюшка, нагадує добротну ягоду шипшини. Один із трьох українських видів, мікоризно пов'язаних виключно з модриною.

В Україні зустрічається переважно у Карпатах, де модрина росте природно, а також у штучних модринових культурах Полісся, Лісостепу, паркових насадженнях. У соснових і ялинових лісах без модрини не росте. Любить вологі мікроумови — болотисті узлісся, торф'янисті лужки серед лісу. Сезон стислий: серпень — жовтень.

Їстівність — добра. М'якуш жовтуватий, на розрізі повільно червоніє, потім темніє. У молодих гриб гарної кулінарної якості: смажиться, тушкується, маринується. Старі стають водянистими і м'якими. Перед готуванням варто зняти слизьку шкірку капелюшка — у вологу погоду вона дуже клейка. Маринується добре, але банка темніє. Сушити можна, але через високу вологість сушити складно.

Шапка

Капелюшок 5–12 см, у молодих грибів напівкулястий, потім подушкоподібний. Колір червонувато-коричневий, темно-малиновий, з характерним «волокнистим» поверхневим малюнком — наче з тонкої тканини. Поверхня клейка у вологу погоду, у суху матова. У дорослих часто з ущільненим темнішим центром.

Гіменофор

Гіменофор трубчастий, спускається по ніжці (характерна ознака роду Boletinus). Колір жовтуватий, у дозрілих оливково-коричневий. Пори великі, кутасті, інколи мають радіальне розташування.

Ніжка

Ніжка 4–10 см заввишки, 1–2,5 см завтовшки, циліндрична. Колір червонувато-коричневий до бурого, темніший за капелюшок. У верхній частині — характерна груба сітка з товстих жилок. Кільце плівчасте, біле з рожевими відтінками, швидко зникає.

М'якоть

М'якуш жовтуватий, м'який, водянистий. На розрізі повільно червоніє, потім темніє до коричневого. У ніжці — твердіший і волокнистий.

Запах

Запах слабкий, приємно-грибний з ледь смолистою нотою (від модрини). Смак м'який, без гіркоти.

Двійники

Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Матеріали по темі

Часті запитання

Чи можна сплутати з отруйним грибом?

Серед трубчастих модринових грибів небезпечних двійників немає. Усі три види (Suillus grevillei, S. tridentinus, S. spectabilis) — їстівні. Уникати лише грибів з ЧЕРВОНИМИ порами (Rubroboletus) — вони ростуть у листяних лісах, не з модриною.

Де шукати в Україні?

Виключно під модриною (Larix). У Карпатах природні модринові ліси на висоті 1000–1500 м. У штучних насадженнях — Полісся, Лісостеп, паркові алеї з модринами. У соснових і ялинових лісах без модрини НЕ зустрічається.

Коли плодоносить?

Серпень — жовтень, з піком у вересні. Стислий сезон — 6–8 тижнів. Любить помірно-вологу і прохолодну погоду. Після перших серйозних заморозків зникає.

Чим відрізняється від маслюка модринового?

Маслюк модриновий (Suillus grevillei) має яскраво-жовтий або лимонний капелюшок. Болетин примітний — темно-червонувато-коричневий. М'якуш модринового слабо рожевіє, у спектабілісу сильніше червоніє і темніє. Обидва ростуть з модриною, обидва їстівні.

Чому залежить від модрини?

Як і всі види роду Suillus, утворює обов'язкову (облігатну) ектомікоризу з конкретним хвойним. У спектабілісу мікоризний партнер — лише модрина. Без модрини гриб не може існувати — навіть споруляція не вдасться без партнера для росту міцелію.

Як готувати?

Зняти слизьку шкірку капелюшка (особливо у вологому стані). Молодих варто проварити 10 хв, злити воду. Тоді смажити з цибулею, тушкувати з картоплею, маринувати. Старі м'які — лише для супу або соусу. Маринується добре, але банка темна.

Чому гриб «спектабіліс»?

Латинське «spectabilis» означає «помітний», «вражаючий», «вартий уваги» — за насичений червонуватий колір капелюшка, що різко відрізняє цей вид від золотистого маслюка модринового і робить його впізнаваним з відстані.

Чи рідкісний у нас?

Так, помірно рідкісний — через обмежений ареал модрини. В природному стані найбільше у Карпатах. У штучних насадженнях Полісся і Лісостепу плодоносить там, де модрина росте достатню кількість років (15+). У парковому насадженні нової посадки можна не дочекатися.

Болетин примітний їстівний чи отруйний?
Болетин примітний — їстівний. Перед вживанням обов'язково перевіряйте актуальну інформацію у достовірних джерелах та консультуйтесь з фахівцями.
Болетин примітний: трубчастий чи пластинчастий?
Гіменофор у болетину примітного — трубчастий.
Яка шапка у болетину примітного?
Капелюшок 5–12 см, у молодих грибів напівкулястий, потім подушкоподібний. Колір червонувато-коричневий, темно-малиновий, з характерним «волокнистим» поверхневим малюнком — наче з тонкої тканини.
Яка ніжка у болетину примітного?
Ніжка 4–10 см заввишки, 1–2,5 см завтовшки, циліндрична. Колір червонувато-коричневий до бурого, темніший за капелюшок. У верхній частині — характерна груба сітка з товстих жилок. Кільце плівчасте, біле з рожевими відтінками, швидко зникає.

Джерела

  • [1]Вікіпедія (українська)
  • [2]Mushrooms Demystified, David Arora
  • [3]Mushrooms (Roger Phillips), Roger Phillips
  • [4]Визначник грибів України, Зерова М.Я. та ін. (1979)
  • [5]iNaturalist Ukraine
  • [6]Species Fungorum
  • [7]Index Fungorum
  • [8]GBIF
  • [9]MycoBank Database
  • [10]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)