Як відрізнити рядовку фіолетову від іноцибе звичайного

Шапка 1,5–4 см у діаметрі, у молодих конусоподібна, згодом розпростерта з гострим горбиком у центрі. Біла або кремова, шовковиста й гладенька; у суху погоду радіальні волокна біля краю розриваються, край може розтріскуватися. З віком від центру жовтіє до вохристо-бурого. Існує бузкова форма (var. lilacina) з вохристим горбиком.

Шапка 5-15 см у діаметрі, у молодого опукла з підвернутим краєм, з віком стає плоско-розпростертою. Шкірочка гладенька, у вологу погоду злегка слизька, у суху — суха матова. Колір у молодого — насичено фіолетовий, лілово-фіолетовий, рідше з рожевим відтінком; з віком вицвітає до буро-фіолетового, потім до буро-кремового з фіолетовими залишками на краях. Край рівний, у молодого підвернутий.

Пластинки часті, приросли до ніжки або виїмчасті, спершу кремово-сірі, з дозріванням спор глинисто-бурі. Відбиток спор бурий — на відміну від білого чи рожевого у схожих їстівних грибів.

Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли або злегка низхідні, дуже часті, тонкі. Колір виразно фіолетово-ліловий у молодого, з віком — буро-фіолетовий до буро-кремового, з зеленувато-рожевим відтінком у дозрілому стані. Споровий порошок блідо-рожевий до кремово-рожевого — характерна риса роду Lepista.

Ніжка 2–6 см заввишки й 0,2–0,6 см завтовшки, шовковиста, кольору шапки, біля основи трохи волокниста, часто з невеликою бульбочкою, нерідко вигнута. Кільця немає, у молодих буває тонке біле павутинисте покривало.

Ніжка 5-10 см заввишки, 1,5-3 см у товщину, щільна, м'ясиста, циліндрична з потовщенням донизу. Колір фіолетовий до лілово-фіолетового, нижче часто світліший, з білуватим міцелієм біля основи. Поверхня гладенька з тонкими повздовжніми волокнами. Без кільця.

М'якоть біла або кремова, на зрізі й при натисканні колір не змінює.

М'якуш щільний, м'якуш у шапці тонкий, у ніжці товстий, фіолетово-білуватий до блідо-лілового. На зрізі кольору не змінює або повільно вицвітає до сірувато-фіолетового. Запах приємний солодкувато-парфумерний, нагадує бузок або фіалку, з ноткою анісу, смак спочатку солодкий, потім ніжний грибний.

Запах слабкий, землистий або борошнистий; деякі описують його як неприємний. Смак, за довідниками, м'який або їдкуватий, але куштувати цей гриб не варто взагалі.

Виразний приємний солодкувато-парфумерний запах — нагадує бузок, фіалку або трохи анісу. Помічна риса, але не вирішальна: у павутинника фіолетового запах слабкий, з кедровою ноткою, а в деяких бузкових павутинників (камфорного, цапиного) — різкий і неприємний. Тож запах перевіряйте разом з кольором спорового порошку.