Підтримати MycoNote →

MycoNote
Хочу знайти

Лакарія лілова

Збирайте свою колекцію знахідок

Позначайте знайдені гриби й ті, які шукаєте, — і бачте, скільки видів уже знайшли.

Зареєструватися

Вже є акаунт? Увійти

Фото: Holger Krisp · CC BY 3.0 · джерело

Їстівний✓ Перевірено експертом

Лакарія ліловаLaccaria amethystina

Інші назви: лаковиця бузкова, лаковиця лілова

Сезонсерпень – листопад
Сповістити в Telegram, коли підуть гриби

Паспорт

Гіменофор
Пластинчастий
Колір шапки
Фіолетовий
Розмір
Дуже малий (<3 см)

✓ Їстівний

Найчастіше плутають із двійником: Павутинник фіолетовий (неїстівний).

Швидкі відповіді

Коли з'являється?

Серп. — Лист.

Активні місяці: Серпень, Вересень, Жовтень, Листопад.

Як впізнати? Три ознаки

Опис

Лакарія лілова (Laccaria amethystina) — один з найменших і найкрасивіших їстівних грибів наших лісів. У свіжому вигляді весь гриб — шапка, пластинки, ніжка — глибокого аметистово-фіолетового кольору. Виглядає це настільки виразно, що знахідка лакарії серед моху чи опалого листя завжди привертає увагу: яскрава фіолетова пляма у похмурому осінньому пейзажі. На жаль, аметистовий колір тримається тільки у молодого вологого гриба — з висиханням і віком все стає сіро-бузковим, потім блідо-кремовим. Тому фотографи і збирачі цінують саме свіжі молоді екземпляри.

Це їстівний гриб, але кулінарна цінність невелика через малі розміри і тонкий м'якуш. У народних кухнях рідко використовується окремо — частіше як кольоровий і смаковий доповнювач у грибному асорті. Цінність переважно естетична і освітня: лакарія — добрий приклад мікоризного гриба з виразним пігментом, чудовий об'єкт для дитячих лісових прогулянок "вивчаємо лісові забарвлення". У сухому вигляді гриб дещо безбарвний і непримітний, тому сушити не варто.

В Україні поширений по всій лісовій зоні: у листяних, мішаних і хвойних лісах. Утворює мікоризу з дубом, буком, ялиною, березою. Любить вологі затінені ділянки з мохом, ущільнений підстил, узлісся. Сезон серпень-листопад, з піком у вересні-жовтні. Часто росте групами по 5-20 плодових тіл, особливо рясно — у вологу осінь у Карпатських букових лісах і поліських мішаних масивах.

Шапка

Шапка невелика: 2-7 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична до випуклої з підгорнутим краєм, з часом стає випукло-розпростертою з невеликим горбком у центрі або вгнутою. Колір глибоко аметистово-фіолетовий, бузково-фіолетовий у свіжого вологого гриба. З висиханням і віком вицвітає до сіро-бузкового, далі — до блідо-кремового з фіолетовим відтінком. Поверхня шовковисто-матова, у вологу погоду — злегка волога.

Гіменофор

Пластинчастий гіменофор. Пластинки рідкі, товсті, прирослі або злегка низхідні по ніжці. Колір повторює тон шапки — глибокий аметистово-фіолетовий, з білуватим борошнистим нальотом (споровий пилок). Споровий порошок білий.

Ніжка

Ніжка 5-10 см заввишки, 0,5-1 см у товщину, тонка, циліндрична, часто вигнута. Колір фіолетовий, у тон з шапкою, поздовжньо-волокниста. У нижній частині — з білим міцеліальним пушком. Без кільця. М'якуш ніжки порожнистий у старого гриба.

М'якоть

М'якуш тонкий, бузково-фіолетовий, м'який. На зрізі кольору не змінює. Без вираженого смаку, ароматичний слабкий.

Запах

Слабкий приємний грибний, нейтральний. Смак м'який, без особливих нот. Не для виразних кулінарних страв — заради аромату гриб не збирають.

›Наукові синоніми (1)

Laccaria laccata var. amethystina (Cooke) Rea

Як не сплутати

Двійники і порівняння

ОзнакаЛакарія ліловаПавутинник фіолетовий
ГіменофорПластинчастийПластинчастий
Колір шапкиФіолетовий, РожевийФіолетовий, Чорний
ЗапахПриємнийПриємний
ЇстівністьЇстівнийНеїстівний
Повне порівняння: Лакарія лілова vs Павутинник фіолетовий →
Порівняти з іншим грибом

Знахідки читачів · 0

Фото читачів не перевіряються експертом. Позначка «Підтверджено» означає згоду грибників у стрічці, а не гарантію. Сумніваєтесь — не беріть.

Ваша знахідка

Лакарія ліловазмінити

…

Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Матеріали по темі

Часті запитання

Чи безпечно її їсти?

Так, це їстівний гриб. Двійників серед отруйних з таким же насиченим фіолетовим кольором практично немає. Один поодинокий гриб або жменя у грибному асорті — повністю безпечно. Перевірка: всі частини (шапка, пластинки, ніжка) однаково фіолетові — це лакарія, не інший вид.

Як її правильно готувати?

У чистому вигляді — рідко: маленькі гриби з тонким м'якушем не дадуть сильного смаку. Найкраще — додавати у грибне асорті (з лисичками, опеньками, білими) для кольорового і смакового різноманіття. Можна смажити з вершками — фіолетовий колір розчиняється у теплі, але смакова нота лишається. Сушити не варто — гриб втрачає колір і аромат.

Чи можна давати дітям?

Ні. Центр громадського здоров'я радить не давати дикорослих грибів дітям до 12 років узагалі, і цей вид не виняток. Якщо хочеться познайомити дитину з грибами, безпечніше почати з добре приготованих магазинних печериць чи гливи, узгодивши це з педіатром.

Де її шукати?

У листяних, мішаних і хвойних лісах — переважно під дубом, буком, ялиною, березою. Любить вологі затінені ділянки з мохом, ущільнений лісовий підстил, узлісся, схили лісових ярів. Утворює мікоризу. Часто росте групами по 5-20 плодових тіл — якщо знайшли одну, шукайте навколо.

У яких регіонах України трапляється?

По всій лісовій зоні: Карпати, Прикарпаття, Полісся, всі три лісостепові смуги. Особливо рясно у Карпатських букових лісах (Закарпаття, Львівщина) і поліських мішаних масивах. У степу — у байрачних лісах. Загалом поширений вид.

Коли її шукати?

Серпень — листопад, з піком у вересні-жовтні. Любить вологу осінь з помірними температурами. У вологу погоду — насичений аметистовий колір; у суху — швидко вицвітає до блідо-сіро-бузкового. Витримує перші легкі заморозки.

З чим її плутають?

З рядівкою фіолетовою (Lepista nuda) — теж фіолетовий гриб, але значно більший (4-12 см у діаметрі), з густими фіолетовими пластинками, виїмчасто прирослими до ніжки, і характерним фруктово-парфумерним ароматом. З павутинниками фіолетовими (Cortinarius violaceus) — теж фіолетові, але з павутинистою плівкою і коричневим споровим порошком. У лакарії — білий споровий і відсутність кільця або плівочки.

Як точно її впізнати?

Три ознаки разом: (1) маленький розмір 2-7 см; (2) аметистово-фіолетовий колір всіх частин (шапка, пластинки, ніжка); (3) ріст у вологому моховому підстилі під деревами. Якщо всі три збіглися — це Laccaria amethystina. Зробіть споровий відбиток — у лакарії він білий, що відрізняє її від коричневоспорових Cortinarius.

Лакарія лілова їстівна чи отруйна?
Лакарія лілова — їстівна. Перед вживанням обов'язково перевіряйте актуальну інформацію у достовірних джерелах та консультуйтесь з фахівцями.
Лакарія лілова: трубчастий чи пластинчастий?
Гіменофор у лакарії лілової — пластинчастий.
Яка шапка у лакарії лілової?
Шапка невелика: 2-7 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична до випуклої з підгорнутим краєм, з часом стає випукло-розпростертою з невеликим горбком у центрі або вгнутою.
Яка ніжка у лакарії лілової?
Ніжка 5-10 см заввишки, 0,5-1 см у товщину, тонка, циліндрична, часто вигнута. Колір фіолетовий, у тон з шапкою, поздовжньо-волокниста. У нижній частині — з білим міцеліальним пушком. Без кільця. М'якуш ніжки порожнистий у старого гриба.

Джерела

  • [1]Вікіпедія (українська)
  • [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [3]MycoBank Database
  • [4]Index Fungorum
  • [5]GBIF
  • [6]iNaturalist Ukraine