Лепіста бруднаLepista sordida
Перевірено експертомПаспорт
- Їстівність
- Їстівний
- Сезон
- Серп. — Лист.
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Фіолетовий
- Розмір
- Середній (5–15 см)
- Запах
- Приємний
- Перевірено
- Так ✓
Швидкі відповіді
Де шукати?
Листяний ліс, Мішаний ліс
Коли з'являється?
Серп. — Лист.
Активні місяці: Серпень, Вересень, Жовтень, Листопад.
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Фіолетовий, Сірий, Рожевий
- Форма шапки: Опукла
- Запах: Приємний
Опис
Лепіста брудна (Lepista sordida) — близька родичка популярної рядівки фіолетової (Lepista nuda), з тими ж характерними бузково-фіолетовими тонами, але дрібніша і менш яскрава. Шапка 4-8 см у діаметрі, бузково-сірувата або фіолетово-сіра, у молодого гриба з виразним фіолетовим відтінком, з віком вицвітає до брудно-сіро-бузкового — звідси і "брудна" в назві. Часто росте у культурних місцях: на купах перегною, у садках, на компостних купах, у парках з добре удобреними ґрунтами. Один з "урбаністичних" видів, які адаптувалися до людської діяльності.
Це їстівний гриб з помірною кулінарною цінністю. М'якуш щільний, бузково-білий, з приємним фруктово-парфумерним ароматом, схожим на рядівку фіолетову. Молоді — найкращі для готування. Перед використанням рекомендується відварити 10 хвилин для м'якшого смаку — у частини людей сирий або недоварений м'якуш може викликати легкий шлунковий дискомфорт. Підходить для смажіння з вершками, тушкування, маринування. У радянській кулінарії — "гриб для соління" разом з рядівкою фіолетовою.
В Україні поширений по всій лісостеповій зоні: у парках, садах, на компостних купах, у дачних масивах, на узліссях. Сапротроф з вираженою прив'язкою до окультурених ґрунтів. Сезон серпень-листопад, з піком у вересні-жовтні. Часто росте групами по 10-30 плодових тіл, іноді кільцями. У лісах диких — рідше; найкращі знахідки — у культурних або напівкультурних ландшафтах.
Шапка
Шапка 4-8 см у діаметрі, у молодого гриба випукла з підгорнутим краєм, з часом стає плоско-розпростертою з тонким хвилястим краєм. Колір бузково-сіруватий, фіолетово-сірий, у молодого з виразним фіолетовим відтінком, з віком вицвітає до брудно-сіро-бузкового або кремового з фіолетовим залишком. Поверхня шовковисто-матова, гладенька, у вологу погоду злегка липка.
Гіменофор
Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, тонкі, з виїмчастим прикріпленням до ніжки, легко відламуються. Колір бузково-фіолетовий у молодого гриба, з віком — бузково-кремовий. Споровий порошок блідо-рожевувато-кремовий (характерний для роду Lepista).
Ніжка
Ніжка 3-6 см заввишки, 0,5-1,2 см у товщину, циліндрична, у нижній частині злегка потовщена. Колір фіолетово-бузковий, у тон з шапкою, поздовжньо-волокниста, з білуватим міцеліальним пушком у нижній частині. Без кільця. М'якуш ніжки щільний.
М'якоть
М'якуш середньої товщини, бузково-білий, м'який, у молодого — щільний. На зрізі кольору не змінює. Має приємний фруктово-парфумерний аромат.
Запах
Приємний фруктово-парфумерний, з ноткою стиглих фруктів — характерний для роду Lepista. Один з найбільш виразних ароматів серед бузково-фіолетових грибів. Смак м'який, після відварювання — приємний грибний.
›Наукові синоніми (7)
Tricholoma sordidum (Schumach.) P. Kumm., Der Führer in die Pilzkunde: 134 (1871), Rhodopaxillus sordidus (Schumach.) Maire, Annales Mycologici 11 (4): 338 (1913), Melanoleuca sordida (Schumach.) Murrill, Mycologia 6 (1): 3 (1914), Lepista domestica Murrill, Mycologia 7 (2): 106 (1915), Lepista nuda var. sordida (Schumach.) Maire, Étud. synth. genre Tricholoma (1916), Clitocybe tarda Peck, Bulletin of the Torrey Botanical Club 24: 110 (1897), Lepista sordida var. ianthina Bon, Documents Mycologiques 10 (37-38): 91 (1979)
Двійники
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Лепіста фіалкова
Lepista irina
Лепіста ліловонога
Collybia personata
Рядовка величезна
Tricholoma colossus
Рядовка взута
Tricholoma caligatum
Рядовка жовто-червона
Tricholomopsis rutilans
Рядовка коричнева
Tricholoma imbricatum
Рядовка наземна
Рядовка наземна
_Ricken_185798.webp)
Рядовка опенькоподібна
Tricholoma focale
Часті запитання
Чи безпечно її їсти?
Так, це їстівний гриб. Двійників серед смертельно отруйних з таким же бузково-фіолетовим тоном і фруктово-парфумерним ароматом немає. Рекомендується відварити 10 хвилин перед основним готуванням — сирий або недоварений м'якуш у частини людей викликає легкий шлунковий дискомфорт.
Як її правильно готувати?
Очистити, нарізати. Відварити 10 хвилин у підсоленій воді, відвар злити. Далі — смажити з цибулею і вершками (класична подача), тушкувати, додавати у супи. Добре маринується — щільний м'якуш тримає форму. У соління — разом з рядівкою фіолетовою, для бузково-фіолетової барви.
Чому варто відварювати, якщо вона їстівна?
У роді Lepista (як і у близького Tricholoma) у частини видів є слабкі термолабільні подразники, які при правильному варінні розкладаються або вимиваються. Симптоми у людей з чутливим ШКТ — легка нудота, дискомфорт у животі через 1-3 години після їди недовареного гриба. Прості 10 хвилин кип'ятіння з зливанням відвару знімають цей ризик повністю.
Де її шукати?
У парках, садах, на компостних купах, у дачних масивах, на узліссях окультурених лісів, у лісосмугах з удобреним ґрунтом. Любить родючі азотисті ґрунти. Часто росте групами по 10-30 плодових тіл, іноді кільцями. У диких лісах — рідше; класична знахідка — край дачної ділянки або кут міського парку.
У яких регіонах України трапляється?
По всій лісостеповій зоні: всі три лісостепові смуги, Полісся, Карпати, Прикарпаття. У степу — у парках і скверах. Загалом поширений вид.
Коли її шукати?
Серпень — листопад, з піком у вересні-жовтні. Витримує перші легкі заморозки. Один з найпізніших грибів у культурних ландшафтах.
З чим її плутають?
З рядівкою фіолетовою (Lepista nuda) — близькою родичкою, теж їстівною; та більша (5-15 см) і інтенсивнішого фіолетового кольору. З павутинниками фіолетовими (Cortinarius violaceus) — теж фіолетовими, але з павутинистою плівочкою і коричневим споровим порошком (у Lepista — рожево-кремовий). Усі бузково-фіолетові гриби з рожево-кремовим споровим — Lepista, безпечні.
Як її точно впізнати?
Три ознаки разом: (1) бузково-сірі або фіолетово-сірі тони шапки і ніжки; (2) фруктово-парфумерний аромат; (3) ріст у культурних або напівкультурних місцях (парки, сади, дачі). Якщо всі три збіглися — це Lepista sordida або близькородинна L. nuda — обидві їстівні. Споровий відбиток буде рожево-кремовим — відрізняє рід Lepista від коричневоспорових Cortinarius.
Лепіста брудна їстівна чи отруйна?
Лепіста брудна: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у лепісти брудної?
Яка ніжка у лепісти брудної?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine