Фото: This image was created by user {{{2}}} at Mushroom Observer, a source for mycological images.You can contact this user here. · CC BY-SA 3.0 · джерело
Фото: This image was created by user {{{2}}} at Mushroom Observer, a source for mycological images.You can contact this user here. · CC BY-SA 3.0 · джерело
Лепіста бруднаLepista sordida
Паспорт
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Фіолетовий
- Розмір
- Середній (5–15 см)
✓ Їстівний
Найчастіше плутають із двійником: Павутинник фіолетовий (неїстівний).
Швидкі відповіді
Де шукати?
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Фіолетовий, Сірий, Рожевий
- Форма шапки: Опукла
- Запах: Приємний
Опис
Лепіста брудна (Lepista sordida) — близька родичка популярної рядівки фіолетової (Lepista nuda), з тими ж характерними бузково-фіолетовими тонами, але дрібніша і менш яскрава. Шапка 4-8 см у діаметрі, бузково-сірувата або фіолетово-сіра, у молодого гриба з виразним фіолетовим відтінком, з віком вицвітає до брудно-сіро-бузкового — звідси і "брудна" в назві. Часто росте у культурних місцях: на купах перегною, у садках, на компостних купах, у парках з добре удобреними ґрунтами. Один з "урбаністичних" видів, які адаптувалися до людської діяльності.
Це їстівний гриб з помірною кулінарною цінністю. М'якуш щільний, бузково-білий, з приємним фруктово-парфумерним ароматом, схожим на рядівку фіолетову. Молоді — найкращі для готування. Перед використанням рекомендується відварити 10 хвилин для м'якшого смаку — у частини людей сирий або недоварений м'якуш може викликати легкий шлунковий дискомфорт. Підходить для смажіння з вершками, тушкування, маринування. У радянській кулінарії — "гриб для соління" разом з рядівкою фіолетовою.
В Україні поширений по всій лісостеповій зоні: у парках, садах, на компостних купах, у дачних масивах, на узліссях. Сапротроф з вираженою прив'язкою до окультурених ґрунтів. Сезон серпень-листопад, з піком у вересні-жовтні. Часто росте групами по 10-30 плодових тіл, іноді кільцями. У лісах диких — рідше; найкращі знахідки — у культурних або напівкультурних ландшафтах.
Шапка
Шапка 4-8 см у діаметрі, у молодого гриба випукла з підгорнутим краєм, з часом стає плоско-розпростертою з тонким хвилястим краєм. Колір бузково-сіруватий, фіолетово-сірий, у молодого з виразним фіолетовим відтінком, з віком вицвітає до брудно-сіро-бузкового або кремового з фіолетовим залишком. Поверхня шовковисто-матова, гладенька, у вологу погоду злегка липка.
Гіменофор
Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, тонкі, з виїмчастим прикріпленням до ніжки, легко відламуються. Колір бузково-фіолетовий у молодого гриба, з віком — бузково-кремовий. Споровий порошок блідо-рожевувато-кремовий (характерний для роду Lepista).
Ніжка
Ніжка 3-6 см заввишки, 0,5-1,2 см у товщину, циліндрична, у нижній частині злегка потовщена. Колір фіолетово-бузковий, у тон з шапкою, поздовжньо-волокниста, з білуватим міцеліальним пушком у нижній частині. Без кільця. М'якуш ніжки щільний.
М'якоть
М'якуш середньої товщини, бузково-білий, м'який, у молодого — щільний. На зрізі кольору не змінює. Має приємний фруктово-парфумерний аромат.
Запах
Приємний фруктово-парфумерний, з ноткою стиглих фруктів — характерний для роду Lepista. Один з найбільш виразних ароматів серед бузково-фіолетових грибів. Смак м'який, після відварювання — приємний грибний.
›Наукові синоніми (7)
Tricholoma sordidum (Schumach.) P. Kumm., Rhodopaxillus sordidus (Schumach.) Maire, Melanoleuca sordida (Schumach.) Murrill, Lepista domestica Murrill, Lepista nuda var. sordida (Schumach.) Maire, Clitocybe tarda Peck, Lepista sordida var. ianthina Bon
Як не сплутати
Двійники і порівняння
Порівняти з іншим грибом| Ознака | Лепіста брудна | Павутинник фіолетовий |
|---|---|---|
| Гіменофор | Пластинчастий | Пластинчастий |
| Колір шапки | Фіолетовий, Сірий, Рожевий | Фіолетовий, Чорний |
| Запах | Приємний | Приємний |
| Їстівність | Їстівний | Неїстівний |
Інші двійники
Рядовка фіолетоваУмовно їстівнийпорівняння →
Лакарія ліловаЇстівнийпорівняння →
Лепіста ліловоногаЇстівнийпорівняння →
Лепіста фіалковаЇстівнийпорівняння →
Знахідки читачів · 0
Фото читачів не перевіряються експертом. Позначка «Підтверджено» означає згоду грибників у стрічці, а не гарантію. Сумніваєтесь — не беріть.
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Рядовка величезна
Tricholoma colossus
Рядовка взута
Tricholoma caligatum
Рядовка жовто-червона
Tricholomopsis rutilans
Рядовка коричнева
Tricholoma imbricatum
Рядовка луската
Tricholoma vaccinum
Рядовка мильна
Tricholoma saponaceum
Рядовка наземна
Tricholoma terreum
Рядовка опенькоподібна
Tricholoma focale
Часті запитання
Чи безпечно її їсти?
Так, це їстівний гриб. Двійників серед смертельно отруйних з таким же бузково-фіолетовим тоном і фруктово-парфумерним ароматом немає. Рекомендується відварити 10 хвилин перед основним готуванням — сирий або недоварений м'якуш у частини людей викликає легкий шлунковий дискомфорт.
Як її правильно готувати?
Очистити, нарізати. Відварити 10 хвилин у підсоленій воді, відвар злити. Далі — смажити з цибулею і вершками (класична подача), тушкувати, додавати у супи. Добре маринується — щільний м'якуш тримає форму. У соління — разом з рядівкою фіолетовою, для бузково-фіолетової барви.
Чому варто відварювати, якщо вона їстівна?
У роді Lepista (як і у близького Tricholoma) у частини видів є слабкі термолабільні подразники, які при правильному варінні розкладаються або вимиваються. Симптоми у людей з чутливим ШКТ — легка нудота, дискомфорт у животі через 1-3 години після їди недовареного гриба. Прості 10 хвилин кип'ятіння з зливанням відвару знімають цей ризик повністю.
Де її шукати?
У парках, садах, на компостних купах, у дачних масивах, на узліссях окультурених лісів, у лісосмугах з удобреним ґрунтом. Любить родючі азотисті ґрунти. Часто росте групами по 10-30 плодових тіл, іноді кільцями. У диких лісах — рідше; класична знахідка — край дачної ділянки або кут міського парку.
У яких регіонах України трапляється?
По всій лісостеповій зоні: всі три лісостепові смуги, Полісся, Карпати, Прикарпаття. У степу — у парках і скверах. Загалом поширений вид.
Коли її шукати?
Серпень — листопад, з піком у вересні-жовтні. Витримує перші легкі заморозки. Один з найпізніших грибів у культурних ландшафтах.
З чим її плутають?
З рядівкою фіолетовою (Lepista nuda) — близькою родичкою, теж їстівною; та більша (5-15 см) і інтенсивнішого фіолетового кольору. З павутинниками фіолетовими (Cortinarius violaceus) — теж фіолетовими, але з павутинистою плівочкою і коричневим споровим порошком (у Lepista — рожево-кремовий). Бузково-фіолетовий колір і рожево-кремовий відбиток вказують на Lepista, але рожевуватий відбиток мають і отруйні ентоломи, тож дивіться на всі ознаки разом.
Як її точно впізнати?
Три ознаки разом: (1) бузково-сірі або фіолетово-сірі тони шапки і ніжки; (2) фруктово-парфумерний аромат; (3) ріст у культурних або напівкультурних місцях (парки, сади, дачі). Якщо всі три збіглися — це Lepista sordida або близькородинна L. nuda — обидві їстівні. Споровий відбиток буде рожево-кремовим — відрізняє рід Lepista від коричневоспорових Cortinarius.
Лепіста брудна їстівна чи отруйна?
Лепіста брудна: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у лепісти брудної?
Яка ніжка у лепісти брудної?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine