Як відрізнити печерицю польову від ентоломи жовтувато-сизої отруйної

Шапка 6-20 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична до випуклої, з віком стає розпростертою, з широким горбком у центрі. Колір блідо-сірий, брудно-білий, кольору слонової кістки, з жовтуватим або жовтувато-сизим відтінком — звідси і назва. Поверхня гладенька, шовковисто-блискуча, у дощ — слизька, у суху погоду — сухенька. Шкірочка міцна, не знімається.

Шапка 6-20 см у діаметрі, у молодого гриба щільно напівсферична до яйцеподібної, край часто підгорнутий. З часом стає опукло-плоскою. Колір чисто білий до кремового, з тонкими жовтуватими відтінками у старого, при дотику плями жовтіють до охряних. Поверхня гладенька, у вологу погоду ледь липка, у суху — суха матова. Іноді з тонкими волокнистими лусочками у центрі.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки досить широкі (до 1 см), з виїмчастим прикріпленням до ніжки, у молодого гриба — білувато-жовтуваті, з віком набувають характерного рожевуватого, потім лососевого кольору. Споровий порошок рожевувато-бурий — ключова діагностична ознака для всього роду Entoloma.

Пластинчастий гіменофор — пластинки вільні, часті. У молодого — сірувато-білі, з рожевуватим відтінком, з віком стають темно-коричневими, шоколадно-чорнуватими. Споровий порошок темно-бурий.

Ніжка 5-15 см заввишки, 1-3 см у товщину, циліндрична, у нижній частині потовщена. Колір білуватий до брудно-білого. Поверхня поздовжньо-волокниста, без кільця. м'якуш ніжки щільний, у старого гриба — порожнистий.

Ніжка 6-12 см заввишки, 1,5-3 см у товщину, товста, мʼясиста, циліндрична, у нижній частині злегка потовщена. Колір білий до кремового. У верхній частині — крупне плівчасте подвійне кільце з характерним "зубчатим" нижнім краєм (схоже на колесо) — діагностична риса виду.

м'якуш товстий, м'ясистий, білий, на зрізі кольору не змінює. Запах і смак свіжого м'якуша — приємні, борошнисто-огіркові, що додає підступності цьому виду: він пахне і смакує «правильно», нічого не насторожує під час чищення.

М'якуш щільний, мʼясистий, білий, на зрізі повільно жовтіє у м'якуші шапки і верхньої частини ніжки. Не червоніє (на відміну від A. silvaticus). Запах виразний анісово-мигдальний — характерна ознака виду.

борошнисто-огірковий — характерний для багатьох Entoloma. У старого гриба — кислуватий, неприємний. Смак м'який, борошнистий. НЕ покладайтесь на смак при визначенні — він не вказує на отруйність.

Виразний анісово-мигдальний, фруктовий — найхарактерніша діагностична ознака. Розкривається при розтиранні м'якуша між пальцями. Цей запах — одне з найприємніших грибних вражень у польовому грибництві.