Опеньок луговий чи Печериця лугова

Шапка 2-5 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична, з часом стає опукло-плоскою з виразним низьким горбочком у центрі. Колір світло-вохряний, кремово-бежевий, рудувато-кремовий, у вологу погоду темніший, у суху — світліший. Поверхня гладенька, у вологу погоду ледь липка. Край шапки часто з тонкими боріздками. Унікальна риса: висохла шапка може "оживити" після дощу — знову набирає форму і пластинки відновлюють спороношення.

Шапка 5–15 см у діаметрі, куляста у молодих грибів, потім плоска або злегка горбкувата. Поверхня біла або злегка кремова, у посушливу погоду розтріскується. Волокнисті лусочки можуть з'являтися при дозріванні. Край підгорнутий, потім рівний.

Пластинчастий гіменофор — пластинки рідкі, широкі, білуваті до кремових, з характерним поперечним прикріпленням до ніжки (часто вільні або з зубчиком). Споровий порошок білий. Контраст рідких широких пластинок + білий порошок — діагностичні ознаки.

Пластинки вільні (не доходять до ніжки), часті, спочатку ніжно-рожеві, потім яскраво-рожеві, у зрілих грибів — шоколадно-бурі або чорнуваті. Рожеве забарвлення пластинок — ключова ознака безпечності, що відрізняє лугову печерицю від отруйних видів із білими пластинками.

Ніжка 4-8 см заввишки, 0,2-0,5 см у товщину, тонка, циліндрична, дуже фіброзна, пружна — практично не ламається при згинанні. Колір світло-кремовий до вохряного, у тон з шапкою. Поверхня гладенька, без кільця і без вольви. Не ламається — тільки гнеться — діагностична ознака.

Ніжка 4–8 см заввишки, 1–2 см завтовшки, циліндрична, суцільна, рівна. Колір білий. Характерне щільне плівчасте кільце у середній частині ніжки. Вольви немає.

М'якуш тонкий у шапці, фіброзний у ніжці, білий до кремового. На зрізі кольору не змінює. Запах виразний приємний грибний з фруктовою або мигдальною ноткою. Смак мʼякий, ароматний.

М'якоть щільна, біла, на зрізі злегка рожевіє або залишається без змін. Не жовтіє (жовтіння — ознака отруйних видів). Смак приємний, яскраво грибний.

Виразний приємний грибний з фруктово-мигдальною ноткою. Розкривається при розтиранні м'якуша і особливо при сушінні. Це один з найароматніших українських грибів.

Запах виражений, анісово-мигдалевий з грибними нотами. Це один з найароматніших дикорослих грибів. При термічній обробці аромат посилюється і може домінувати в страві.