Печериця лугова чи Рядовка травнева

Шапка 5–15 см у діаметрі, куляста у молодих грибів, потім плоска або злегка горбкувата. Поверхня біла або злегка кремова, у посушливу погоду розтріскується. Волокнисті лусочки можуть з'являтися при дозріванні. Край підгорнутий, потім рівний.

Шапка 5-15 см у діаметрі (велика, м'ясиста), у молодого напівсферична з підвернутим краєм, з віком стає плоско-опуклою, у старого — плоско-розпростертою з хвилястим краєм. Шкірочка гладенька, у вологу погоду суха матова, з тонкою повстиною волокнистістю. Колір кремово-білий, охряно-кремовий, у центрі — з ледь буруватим відтінком, у старих — кремово-охряний. Край рівний, у молодого підвернутий, у старого — хвилясто-нерегулярний.

Пластинки вільні (не доходять до ніжки), часті, спочатку ніжно-рожеві, потім яскраво-рожеві, у зрілих грибів — шоколадно-бурі або чорнуваті. Рожеве забарвлення пластинок — ключова ознака безпечності, що відрізняє лугову печерицю від отруйних видів із білими пластинками.

Пластинчастий гіменофор — пластинки виємчасто приросли до ніжки, дуже часті, тонкі, м'ясисті. Колір чисто білий до кремово-білого, без рожевого або зеленого відтінку — діагностична риса (відрізняє від отруйної Entoloma sinuatum, де пластинки рожевіють). Споровий порошок білий.

Ніжка 4–8 см заввишки, 1–2 см завтовшки, циліндрична, суцільна, рівна. Колір білий. Характерне щільне плівчасте кільце у середній частині ніжки. Вольви немає.

Ніжка 3-7 см заввишки, 1,5-3 см у товщину — значно коротша і товста, ніж шапка (звідси gambosa — "коротконога"). Циліндрична з потовщенням донизу, щільна, м'ясиста. Колір білий до кремово-білого. Поверхня гладенька, у нижній частині з тонкими повздовжніми волокнами. Без кільця.

М'якоть щільна, біла, на зрізі злегка рожевіє або залишається без змін. Не жовтіє (жовтіння — ознака отруйних видів). Смак приємний, яскраво грибний.

М'якуш дуже щільний, м'ясистий, чисто-білий. На зрізі кольору не змінює. Запах виразно борошнистий, різкий і характерний (як свіжо-помелена мука або тісто), смак солодкувато-горіховий, без гіркоти.

Запах виражений, анісово-мигдалевий з грибними нотами. Це один з найароматніших дикорослих грибів. При термічній обробці аромат посилюється і може домінувати в страві.

Виразний борошнистий, як свіжо-помелена мука або сире тісто — діагностична риса, відмінно відчувається з розрізу.