Як відрізнити клітоцибе сірий від клітоцибе знебарвленого

Шапка велика: 8-20 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична до випуклої, з підгорнутим краєм, з часом стає плоско-розпростертою з невеликим горбком у центрі. Колір сіро-димчастий, мишачо-сірий, у вологу погоду темніший, у суху — світліший. Поверхня шовковисто-матова, з тонким білуватим нальотом (наче запилена борошном). Край шапки часто хвилястий і завернутий донизу.

Шапка 2-5 см у діаметрі, у молодого гриба випукла, з часом стає лійкоподібною з вгнутим центром і тонким хвилястим краєм. Колір білуватий, кремовий, з блідо-сірими або охристими плямами, у вологу погоду — з шовковистим блиском, у суху — крейдяно-білий. Поверхня гладенька, з ледь видимими радіальними прожилками.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, тонкі, низхідні по ніжці. Колір білуватий до кремового, з віком — кремово-охристий. Споровий порошок білий до блідо-кремового. Пластинки легко відламуються від шапки — це характерна ознака для роду.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, тонкі, низхідні по ніжці (характерна для роду Clitocybe ознака). Колір білуватий до кремового. Споровий порошок білий.

Ніжка потужна: 5-10 см заввишки, 2-4 см у товщину, циліндрична або донизу потовщена. Колір білий до брудно-сірувато-кремового. Поверхня поздовжньо-волокниста, у нижній частині — з білим міцеліальним пушком. Без кільця. М'якуш ніжки щільний, з віком — порожнистий.

Ніжка 2-4 см заввишки, 0,3-0,8 см у товщину, тонка, циліндрична, часто вигнута. Колір білуватий до кремового, у нижній частині — з білим міцеліальним пушком. Поверхня гладенька, без кільця. М'якуш ніжки щільний.

М'якуш товстий, білий, щільний у молодого гриба, у старого — пухкіший. На зрізі кольору не змінює. Має сильний солодкувато-фруктовий запах і м'який смак.

М'якуш тонкий, білий, водянистий, ламкий. На зрізі кольору не змінює. Має слабкий приємний запах (ледь солодкуватий, а за частиною довідників борошнистий) і м'який смак — і саме це додає підступності цьому виду: пахне і смакує "правильно", нічого не насторожує.

Солодкуватий, фруктовий, дехто чує в ньому брукву. Сильний і характерний для виду: разом із розміром і сірою шапкою за ним гриб упізнають у лісі. А от борошнистий запах — прикмета не говорушки, а її отруйного двійника, ентоломи жовтувато-сизої.

Слабкий, невиразний, ледь солодкуватий; у частині довідників його описують як борошнистий. Це додає небезпеки: запах не настораживає. Ніколи не покладайтесь на запах при ідентифікації грибів цього розміру.