MycoNote
Беоспора мишохвоста (Baeospora myosura)
Фото: This image was created by user gillow2e at Mushroom Observer, a source for mycological images.You can contact this user here. · CC BY-SA 4.0 · джерело
Неїстівний

Беоспора мишохвостаBaeospora myosura

Перевірено експертом

Паспорт

Їстівність
Неїстівний
Сезон
Лип. — Лист.
Гіменофор
Пластинчастий
Колір шапки
Рожевий
Розмір
Дуже малий (<3 см)
Запах
Без запаху
Перевірено
Так ✓
Порівняти з іншим грибом

Швидкі відповіді

Де шукати?

Хвойний ліс, Мішаний ліс

Коли з'являється?

Лип. — Лист.

Активні місяці: Липень, Серпень, Вересень, Жовтень, Листопад.

Як впізнати? Три ознаки

  • Колір шапки: Рожевий, Коричневий, Кремовий
  • Форма шапки: Горбиста
  • Запах: Без запаху

Сезон плодоношення

Січ
Лют
Бер
Кві
Тра
Чер
Лип
Сер
Вер
Жов
Лис
Гру

Липень – листопад

Опис

Беоспора мишохвоста — спеціалізований гриб соснових і ялинових лісів. Її основний субстрат — опалі шишки хвойних. Іноді переходить і на гнилу деревину, але це не типово.

Гриб росте великими групами: щойно знайшли одну шишку — поряд може бути ще десяток грибочків. Шапочка маленька (1–2 см), з характерним бугорком посередині. Колір — рожево-сіро-коричневий, у центрі помітно темніший.

Цікава ознака — біла борошниста «пудра» на нижній частині ніжки. У родичів-міцен такого нальоту нема. Гриб не їстівний — мала маса, тонка м'якоть, типовий «фоновий» вид хвойного лісу.

Шапка

Шапка 1–2 см. Спочатку напівсферична, потім розкривається до плоско-розпростертої з центральним бугорком. Колір рожево-сіро-коричневий, у центрі темніший, по краях бліднішає.

Гіменофор

Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, білі або сіруваті. Спорове порошок білий. Спори дуже дрібні, 2,7–4 × 1–2,2 мкм.

Ніжка

Ніжка 2–8 см заввишки, тонка. Кольорова: червонувато-коричнювата, кремово-коричнювата, жовто-коричнювата. Покрита білим борошнистим нальотом — це найхарактерніша ознака.

М'якоть

м'якоть дуже тонка, ламка. Колір білий до кремового. Без виражених змін.

Запах

Слабкий, грибний. Без різких нот.

Двійники

Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Часті запитання

Чи можна її їсти?

Ні, не вживають. Дрібні, з тонкою м'якоттю — нема ні харчового, ні смакового сенсу. Українські джерела їстівність не підтверджують.

Чи отруйна вона?

Жодних токсинів не описано. Просто неїстівний дрібний вид хвойного лісу.

Де її шукати?

На опалих шишках сосни і ялини у хвойних та мішаних лісах. Зрідка — на гниючій деревині. Завжди великими групами.

Чи росте вона в листяних лісах?

Ні. Це строго хвойний субстрат — шишки сосни і ялини. У дубових і букових лісах її не побачите.

Коли її можна побачити?

З літа до пізньої осені. Шукайте у вологу пору, коли шишки набряклі і починають розкладатися.

Чи можна знайти восени під снігом?

Іноді можна — пізньоосінні плодові тіла лишаються в підстилці до перших морозів.

З чим її плутають?

З родичем-Аурискальпієм звичайним, що теж сидить на соснових шишках. Аурискальпій має шипчастий гіменофор і темну ніжку, Беоспора — пластинчастий і світліша.

Як точно впізнати?

Перевірте дві ознаки: пластинки під шапкою (а не шипи) і білий борошнистий наліт на нижній частині ніжки. Обидва разом — це Беоспора мишохвоста.

Беоспора мишохвоста їстівна чи отруйна?
Беоспора мишохвоста — неїстівна. Перед вживанням обов'язково перевіряйте актуальну інформацію у достовірних джерелах та консультуйтесь з фахівцями.
Беоспора мишохвоста: трубчастий чи пластинчастий?
Гіменофор у беоспори мишохвостої — пластинчастий.
Яка шапка у беоспори мишохвостої?
Шапка 1–2 см. Спочатку напівсферична, потім розкривається до плоско-розпростертої з центральним бугорком. Колір рожево-сіро-коричневий, у центрі темніший, по краях бліднішає.
Яка ніжка у беоспори мишохвостої?
Ніжка 2–8 см заввишки, тонка. Кольорова: червонувато-коричнювата, кремово-коричнювата, жовто-коричнювата. Покрита білим борошнистим нальотом — це найхарактерніша ознака.

Джерела

  • [1]Вікіпедія (українська)
  • [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [3]MycoBank Database
  • [4]Index Fungorum
  • [5]GBIF
  • [6]iNaturalist Ukraine