Фото: User:Strobilomyces (me) · CC BY-SA 3.0 · джерело
Фото: User:Strobilomyces (me) · CC BY-SA 3.0 · джерело
Гімнопус веретеноногийGymnopus fusipes
Інші назви: колібія веретенонога
Паспорт
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Коричневий
- Розмір
- Середній (5–15 см)
✓ Умовно їстівний
Найчастіше плутають із двійником: Опеньок осінній (умовно їстівний).
Швидкі відповіді
Де шукати?
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Коричневий, Червоний, Оранжевий
- Форма шапки: Опукла
- Запах: Приємний
Опис
Гімнопус веретеноногий — гриб з дуже характерним силуетом. Його ніжка веретеноподібна: товста посередині, звужена донизу і догори, з глибокими поздовжніми боріздками і червонувато-бурими плямами. Зростається з іншими у щільні пучки по 5-20 плодових тіл біля основи живих або щойно загиблих дубів. Це паразит/слабкий патоген дуба — атакує коріння і нижню частину стовбура старих дерев, спричиняє кореневу гниль.
Формально їстівний, але умовно — м'якуш досить твердий і гіркуватий, у багатьох джерелах гриб згадується як «низької кулінарної якості» або «несмачний». Перед готуванням обов'язково відварювати 15-20 хвилин зі зливом води, щоб прибрати гіркуватість. У свіжому вигляді не їсти. Деякі грибники маринують і кажуть, що це непогано — як рядовка, але м'ясистіше. Більшість лісовиків його залишають.
В Україні поширений у лісовій і лісостеповій зоні скрізь, де є старі дуби — Полісся, Лісостеп, Карпати, гірський Крим. Сезон: серпень-листопад, з піком у вересні-жовтні. Часто масово плодоносить у роки, коли стара діброва переживає стрес — посуху, морози. Може бути ознакою хворого дерева.
Шапка
Шапка 3-10 см, спочатку напівсферична, потім випукло-розпростерта, у старих — з підгорнутим хвилястим краєм. Колір червонувато-коричневий, рудо-бурий, у центрі темніший, до краю — світліший. Поверхня суха, гладенька, у вологу погоду — слабо лискуча.
Гіменофор
Пластинчастий гіменофор. Пластинки відносно рідкі, прирослі або злегка низхідні. Колір блідо-кремовий до жовтуватого, з віком — з іржавими плямами. Споровий порошок білий.
Ніжка
Ніжка 6-15 см заввишки, 1,5-3 см у товщину посередині, характерна веретеноподібна — потовщена в середній частині, звужена донизу (до 0,5-1 см) і до основи переходить у довгий загострений «корінь», що йде глибоко у землю до дубового кореня. глибокі поздовжні борозни і червоно-бурі плями — діагностичні ознаки. Кільця немає.
М'якоть
м'якуш у шапці білуватий до жовтуватого, у ніжці — щільний, дерев'янистий, з червонуватими плямами. На зрізі кольору майже не змінює. жорсткий — особливо у ніжці. Має слабкий гіркий присмак.
Запах
Слабкий грибний або злегка кислуватий запах. Смак злегка гіркуватий — потребує відварювання.
›Наукові синоніми (1)
Collybia fusipes (Bull.) Quél. (1872)
Як не сплутати
Двійники і порівняння
Порівняти з іншим грибом| Ознака | Гімнопус веретеноногий | Опеньок осінній |
|---|---|---|
| Гіменофор | Пластинчастий | Пластинчастий |
| Колір шапки | Коричневий, Червоний, Оранжевий | Жовтий, Коричневий, Рудий |
| Запах | Приємний | Приємний грибний |
| Їстівність | Умовно їстівний | Умовно їстівний |
Інші двійники
Опеньок товстоногийУмовно їстівнийпорівняння →
Гімнопус лісолюбивийУмовно їстівнийпорівняння →
Знахідки читачів · 0
Фото читачів не перевіряються експертом. Позначка «Підтверджено» означає згоду грибників у стрічці, а не гарантію. Сумніваєтесь — не беріть.
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Гриб зимовий
Flammulina velutipes

Опеньок луговий
Marasmius oreades

Беоспора багатопластинкова
Baeospora myriadophylla

Беоспора мишохвоста
Baeospora myosura

Родоколібія масляна
Rhodocollybia butyracea

Родоколібія плямиста
Rhodocollybia maculata

Опеньок зсихаючий
Desarmillaria tabescens

Опеньок темний
Armillaria ostoyae
Часті запитання
Чи безпечно його їсти?
Так, гриб формально їстівний, але умовно. Не отруйний, але має гіркуватий смак і жорсткий м'якуш. обов'язково відварити 15-20 хвилин зі зливом води перед готуванням. У свіжому вигляді (смажений без попередньої обробки) — несмачно і може спричинити шлункові розлади у чутливих людей.
Як його правильно готувати?
Очистити, нарізати. Залити холодною водою, довести до кипіння, варити 15-20 хв. обов'язково злити відвар. Промити. Далі — смажити, тушкувати, маринувати. Для кошика беріть тільки шапки і верхню частину ніжки — нижня дерев'яниста. Маринування дає кращий результат, ніж смаження.
Де його шукати?
біля основи старих живих або щойно загиблих дубів, інколи на корінні. Густими пучками по 5-20 плодових тіл. Це паразит/патоген дуба — інших дерев не атакує. У молодих діброві не зустрічається — потрібні старі (50+ років) дерева.
У яких регіонах України він росте?
По всій лісовій і лісостеповій зоні, де є старі дуби: Полісся, Західний/Правобережний/Лівобережний Лісостеп, Карпати, гірський Крим. У степу — лише у дубових насадженнях. Особливо часто — у дубових пралісах Поділля і Полісся.
Коли його шукати?
Серпень-листопад. Пік плодоношення — вересень-жовтень. Витримує перші заморозки. У теплу осінь може плодоносити до листопада. Перші плодові тіла іноді з'являються наприкінці липня.
Чи буває він влітку?
Рідко. У дощове літо поодинокі знахідки можуть бути з кінця липня. Але типовий сезон — рання-середня осінь. Літня посуха зазвичай повністю стримує плодоношення.
З чим його плутають?
З опеньками (Armillaria) — обидва ростуть пучками біля стовбурів. Відмінність: у опенька є кільце на ніжці, у Гімнопуса веретеноногого — нема. Плюс ніжка опенька циліндрична, у Гімнопуса — характерна веретеноподібна з борознами.
Як відрізнити від опенька?
Три ключових моменти: (1) кільце — у опенька є, у Гімнопуса нема; (2) форма ніжки — у опенька циліндрична рівна, у Гімнопуса веретеноподібна з борознами; (3) колір — опеньок жовто-коричневий з лусочками на шапці, Гімнопус — рудо-червоно-коричневий, шапка гладка. Якщо є сумнів — не беріть, краще шукати справжній опеньок.
Гімнопус веретеноногий їстівний чи отруйний?
Гімнопус веретеноногий: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у гімнопуса веретеноногого?
Яка ніжка у гімнопуса веретеноногого?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine