Гімнопус лісолюбивийGymnopus dryophilus
Також відомий як: колібія лісолюбна, опеньок весняний
Перевірено експертомПаспорт
- Їстівність
- Умовно їстівний
- Сезон
- Трав. — Лист.
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Коричневий
- Розмір
- Малий (до 5 см)
- Запах
- Приємний
- Перевірено
- Так ✓
Швидкі відповіді
Де шукати?
Листяний ліс, Мішаний ліс
Коли з'являється?
Трав. — Лист.
Активні місяці: Травень, Червень, Липень, Серпень, Вересень, Жовтень, Листопад.
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Коричневий, Жовтий, Оранжевий, Кремовий
- Форма шапки: Опукла
- Запах: Приємний
Опис
Гімнопус лісолюбивий — один з найпоширеніших і найбільш «фонових» грибів українських лісів. Невеликий, з рудо-жовтуватою або жовто-коричневою шапкою на тонкій вигнутій ніжці. Росте численними групами на лісовій підстилці у листяних і мішаних лісах, особливо там, де є дуб (звідси інша назва — «опеньок дубовий», хоча з опеньком він НЕ родич). У теплу пору з'являється практично під кожним другим дубом — від травня до листопада, з кількома хвилями плодоношення.
Формально їстівний, але умовно — м'якуш тонкий, малопоживний, у багатьох джерелах гриб згадується як «третьорядний» або «низької кулінарної якості». Перед готуванням бажано відварити 10-15 хвилин і злити відвар. Беруть переважно шапки — ніжки занадто тонкі і жилуваті. У свіжому вигляді можна добавляти до інших грибів у суп або смаженю — він дасть об'єм, хоча власного смаку майже не має. Найкраща доля для нього — сушіння для грибного порошку.
В Україні поширений по всій території — це справді фоновий сапротроф листяної підстилки. Зустрічається у Карпатах, Поліссі, Лісостепу, гірському Криму, у дубових насадженнях степової зони. Сезон дуже довгий: травень-листопад. Перші плодові тіла з'являються разом з весняними сморчками, останні — після перших морозів.
Шапка
Шапка 2-6 см, спочатку напівсферична, потім випукло-розпростерта до плоско-розпростертої. Колір варіабельний — від рудо-жовтого до жовто-коричневого, у центрі темніший, до краю — світліший. У суху погоду шапка вицвітає до кремової. Поверхня гладенька, у вологу погоду злегка лискуча.
Гіменофор
Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, тонкі, прирослі або виїмчасто-прирослі. Колір білуватий до кремового. Споровий порошок білий.
Ніжка
Ніжка 3-8 см заввишки, 0,3-0,7 см у товщину, тонка, циліндрична, часто вигнута, нижча частина — темніша, рудувато-коричнева, верхня — світліша. Поверхня гладка, всередині порожня. Кільця немає.
М'якоть
м'якуш у шапці тонкий, білуватий, без особливого аромату. У ніжці жилуватий і пружний. На зрізі кольору не змінює.
Запах
Слабкий приємний грибний запах. Смак м'який, без особливостей.
›Наукові синоніми (10)
Agaricus dryophilus, Collybia aquosa var. dryophila, Collybia dryophila, Collybia dryophila var. alvearis, Collybia dryophila var. aurata, Gymnopus dryophilus (Bull.) Murrill (1916), Marasmius dryophilus, Marasmius dryophilus var. alvearis, Marasmius dryophilus var. auratus, Omphalia dryophilus
Двійники
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Гриб зимовий
Flammulina velutipes
Опеньок луговий
Marasmius oreades
_Singer_172533.webp)
Беоспора багатопластинкова
Baeospora myriadophylla
Беоспора мишохвоста
Baeospora myosura
Родоколібія плямиста
Rhodocollybia maculata
Часничник дубовий
Marasmius prasiosmus
Опеньок зсихаючий
Desarmillaria tabescens
Опеньок темний
Armillaria ostoyae
Часті запитання
Чи безпечно його їсти?
Так, гриб формально їстівний. Не отруйний. Але кулінарна цінність низька — м'якуш тонкий, малопоживний. Бажано відварити 10-15 хв перед готуванням і злити відвар. Для початківців безпечний — нема небезпечних схожих видів з такими ж тонкими білими пластинками і рудою шапкою у листяних лісах.
Чи треба відварювати?
Бажано — 10-15 хвилин зі зливом води. Не через токсичність, а для покращення смаку і консистенції (м'якуш стає м'якшим). У суп або смаженю до інших грибів можна додавати і без попереднього відварювання — пара кип'ятіння в суп замінить.
Де його шукати?
У листяних і мішаних лісах, особливо під дубами — звідси назва «опеньок дубовий» (хоча з опеньком він не родич). Також під буком, грабом, березою, осикою. Це сапротроф листяної підстилки. Великими групами по 10-30 плодових тіл. Часто росте кільцями («відьмине коло»).
У яких регіонах України він росте?
По всій території України, де є листяні ліси: Карпати, Прикарпаття, Полісся, увесь Лісостеп, гірський Крим. У степу — у дубових насадженнях і лісосмугах. Це один з найбільш фонових грибів.
Коли його шукати?
Травень-листопад. Це один з найдовше плодоносних грибів — з кількома хвилями. Перша хвиля — травень-червень (разом зі сморчками). Друга — серпень. Третя і найрясніша — вересень-жовтень. Може триматися до листопада, до перших серйозних морозів.
Чи буває він зимою?
Ні, з настанням стабільних мінусових температур плодоношення припиняється. Останні плодові тіла бувають у листопаді, якщо осінь тепла. Зимою його заміщує зимовий опеньок (Flammulina velutipes) — справді морозостійкий вид.
З чим його плутають?
З опеньком справжнім (Armillaria mellea), хоча це різні роди. Відмінність: у опенька є кільце на ніжці і він росте пучками на деревах, у Гімнопуса лісолюбивого кільця нема і він росте на підстилці, а не на стовбурі. Також плутають з говорушками — у них пластинки ясно низхідні на ніжку, у Гімнопуса — лише прирослі.
Чи є небезпечні двійники?
Серед тонко-ніжкових рудих грибів листяних лісів небезпечних схожих майже немає. Найбільший ризик — переплутати з молодою отруйною галериною (Galerina marginata): у неї шапка теж руда, але є кільце на ніжці і споровий порошок іржаво-коричневий (у Гімнопуса білий). Галерина росте на деревині, не на підстилці. Якщо сумніваєтесь — не беріть.
Гімнопус лісолюбивий їстівний чи отруйний?
Гімнопус лісолюбивий: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у гімнопуса лісолюбивого?
Яка ніжка у гімнопуса лісолюбивого?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine