MycoNote
Сироїжка червоно–жовта (Russula lutea)
Фото: Jean-Pol GRANDMONT · CC BY 4.0 · джерело
Їстівний

Сироїжка червоно–жовтаRussula lutea

Перевірено експертом

Паспорт

Їстівність
Їстівний
Сезон
Лип. — Жовт.
Гіменофор
Пластинчастий
Колір шапки
Жовтий
Розмір
Малий (до 5 см)
Запах
Приємний
Перевірено
Так ✓
Порівняти з іншим грибом

Швидкі відповіді

Де шукати?

Листяний ліс, Мішаний ліс

Коли з'являється?

Лип. — Жовт.

Активні місяці: Липень, Серпень, Вересень, Жовтень.

Як впізнати? Три ознаки

  • Колір шапки: Жовтий, Оранжевий
  • Форма шапки: Угнута
  • Запах: Приємний

Сезон плодоношення

Січ
Лют
Бер
Кві
Тра
Чер
Лип
Сер
Вер
Жов
Лис
Гру

Липень – жовтень

Опис

Сироїжка червоно-жовта, або жовта (Russula lutea, синонім R. risigallina) — дрібна, але впізнавана їстівна сироїжка з виразно яскравим жовто-помаранчевим або жовто-абрикосовим забарвленням шапки. Латинський епітет lutea означає просто "жовта". Шапка 2-5 см у діаметрі (виразно дрібніша за більшість сироїжок), у молодого опукла, з віком стає плоско-розпростертою з ледь вдавленим центром, яскраво жовто-помаранчева, охряно-помаранчева, у дозрілих — з блідішими ділянками вицвітання.

Характерна особливість — жовто-охряний споровий порошок (один з найбільш насичено-жовтих серед сироїжок), який забарвлює пластинки у яскраво-жовтий тон і дає видимий шар на нижній поверхні шапки.

Їстівна, з помірно доброю кулінарною якістю, але через дрібний розмір (2-5 см) рідко збирається у значних кількостях. М'якуш ніжний, з м'яким смаком без гіркоти, запах слабкий приємно-фруктовий, у деяких плодових тіл — з ноткою абрикосу або компоту з персиків. Готують як інші сироїжки: смажать, тушкують, маринують. Сушка — посередня через тонкий м'якуш.

Діагностичні риси Russula lutea: Дрібний розмір шапки (2-5 см) Яскраво жовто-помаранчеве забарвлення шапки Яскраво-жовті пластинки (від жовтого спор-порошку) Спор-порошок насичено-жовто-охряний — діагностична риса М'який смак, фруктовий запах Росте у листяних лісах (дуб, бук, граб, береза)

Головний ризик — сплутати з молодими отруйними мухоморами Amanita junquillea (старі назви) або A. gemmata (теж жовтуваті, з кільцем і вольвою) і з дрібними жовтими павутинниками (Cortinarius spp.). Завжди — викопайте основу ніжки і перевірте на наявність мішечка-вольви.

В Україні Russula lutea звичайна у листяних лісах: Карпати, Прикарпаття, Полісся, лісостеп. Мікоризний партнер дуба, бука, граба, березы. Сезон липень — жовтень.

Шапка

Шапка 2-5 см у діаметрі (дрібна!), у молодого опукла з підвернутим краєм, з віком стає плоско-розпростертою з ледь вдавленим центром. Шкірочка гладенька, у вологу погоду злегка слизька, легко знімається до 2/3 шапки. Колір яскраво жовто-помаранчевий, охряно-помаранчевий, абрикосовий, у центрі — насиченіший, у дозрілих — з блідішими ділянками вицвітання. Край у дозрілих з тонкими радіальними рубчиками.

Гіменофор

Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли або вільні від ніжки, середньо часті, тонкі, ламкі. Колір виразно яскраво-жовтий через дозрілий спор-порошок — діагностична риса. Споровий порошок насичено жовто-охряний (один з найбільш яскраво-жовтих серед сироїжок).

Ніжка

Ніжка 3-6 см заввишки, 0,5-1,5 см у товщину, щільна, циліндрична, у старого з порожниною. Колір білий до кремового. Поверхня гладенька з тонкими повздовжніми зморшками. Без кільця.

М'якоть

М'якуш тонкий, ламкий, білий, на зрізі — кольору не змінює. Запах приємний фруктовий, у частини плодових тіл — з виразною ноткою абрикосу або персикового компоту, смак м'який, солодкуватий, без гіркоти.

Запах

Приємний фруктовий — у багатьох плодових тіл з виразною ноткою абрикосу або компоту з персиків. Діагностична риса для частини популяцій.

Наукові синоніми (4)

Agaricus luteusHuds., Flora anglica: 611 (1778), Russula chamaeleontina var. lutea(Huds.) Melzer & Zvara, Archiv pro Pírodovdecký Výzkum Cech 17 (4): 89 (1927), Russula nauseosa var. flavidaCooke, Illustrations of British Fungi (Hymenomycetes): (1053) 1102 (1890), Russula acetolensRauschert, Ceská Mykologie 43 (4): 195 (1989)

Двійники

Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Часті запитання

Як її відрізнити від отруйних жовтих грибів?

Від мухоморів (Amanita gemmata, A. junquillea) — у тих кільце на ніжці і вольва-мішечок біля основи. Викопайте основу ніжки: нема мішечка/кільця — це сироїжка. Від жовтих павутинниківспор-порошок R. lutea насичено-жовто-охряний, павутинники — рудо-іржавий, плюс павутиниста плівка-cortina у молодих.

Як її готувати?

Без обов'язкового відварювання (без гіркоти). Дрібні плодові тіла — у мікс зі смачнішими грибами, у супи, маринувати. Окремих страв не варто через дрібний розмір.

Де її шукати?

У листяних і мішаних лісах — під дубом, буком, грабом, березою. На лісовій підстилці у траві і моху. Часто росте групами по 5-10 плодових тіл.

У яких регіонах України трапляється?

Звичайна по всій лісовій зоні: Карпати, Прикарпаття, Полісся, лісостеп.

Коли її шукати?

Липень — жовтень, з піком у серпні-вересні.

З якими сироїжками її плутають?

З R. claroflava (світло-жовта) — крупніша, без помаранчевого тону, у березових лісах. З R. ochroleuca (охряно-жовта) — з сіруватим тоном, гірчить. Принципова перевірка — дрібний розмір (2-5 см), яскраві жовті пластинки, фруктовий запах.

Сироїжка червоно–жовта їстівна чи отруйна?
Сироїжка червоно–жовта — їстівна. Перед вживанням обов'язково перевіряйте актуальну інформацію у достовірних джерелах та консультуйтесь з фахівцями.
Сироїжка червоно–жовта: трубчастий чи пластинчастий?
Гіменофор у сироїжки червоно–жовтої — пластинчастий.
Яка шапка у сироїжки червоно–жовтої?
Шапка 2-5 см у діаметрі (дрібна!), у молодого опукла з підвернутим краєм, з віком стає плоско-розпростертою з ледь вдавленим центром. Шкірочка гладенька, у вологу погоду злегка слизька, легко знімається до 2/3 шапки.
Яка ніжка у сироїжки червоно–жовтої?
Ніжка 3-6 см заввишки, 0,5-1,5 см у товщину, щільна, циліндрична, у старого з порожниною. Колір білий до кремового. Поверхня гладенька з тонкими повздовжніми зморшками. Без кільця.
Який запах і смак у сироїжки червоно–жовтої?
Приємний фруктовий — у багатьох плодових тіл з виразною ноткою абрикосу або компоту з персиків. Діагностична риса для частини популяцій. Смак: м'який.
Де росте Сироїжка червоно–жовта?
Типові місця зростання: Листяний ліс, Мішаний ліс.

Джерела

  • [1]Вікіпедія (українська)
  • [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [3]MycoBank Database
  • [4]Index Fungorum
  • [5]GBIF
  • [6]iNaturalist Ukraine