MycoNote
Мокруха рожева (Gomphidius roseus)
Фото: Pethan · CC BY-SA 4.0 · джерело
Їстівний

Мокруха рожеваGomphidius roseus

Перевірено експертом

Паспорт

Їстівність
Їстівний
Сезон
Серп. — Жовт.
Гіменофор
Пластинчастий
Колір шапки
Рожевий
Розмір
Малий (до 5 см)
Запах
Приємний
Перевірено
Так ✓
Порівняти з іншим грибом

Швидкі відповіді

Де шукати?

Хвойний ліс, Мішаний ліс

Коли з'являється?

Серп. — Жовт.

Активні місяці: Серпень, Вересень, Жовтень.

Як впізнати? Три ознаки

  • Колір шапки: Рожевий, Червоний
  • Форма шапки: Опукла
  • Запах: Приємний

Сезон плодоношення

Січ
Лют
Бер
Кві
Тра
Чер
Лип
Сер
Вер
Жов
Лис
Гру

Серпень – жовтень

Опис

Мокруха рожева (Gomphidius roseus) — найкрасивіша і найхарактерніша з трьох українських мокрух: яскраво-рожева або корало-рожева слизька шапка робить її помітною ще здалеку. Жодний інший гриб ялиново-модринових лісів не має такого чистого рожевого кольору шапки і паралельно низхідних білих пластинок. Це і компас — якщо побачили рожеву мокруху, поряд напевне є модрина європейська (Larix decidua), з якою вона зв'язана через симбіоз з маслюком модриновим (Suillus grevillei).

Їстівна, доволі смачна. Шкірочку шапки треба обов'язково знімати — вона дуже слизька, на готуванні стає гумовою. Після зняття м'якуш стає мʼяким, ароматним. Підходить для смаження, маринування. Як і всі мокрухи, у супі дає трохи мутний відвар через залишковий слиз — для перших страв краще не використовувати. Дуже добре поєднується з маслюком модриновим в одній сковорідці, з якою росте поруч.

В Україні поширена там, де є модрина європейська або інші види модрини — переважно в посадках Карпат, Прикарпаття, парках і ботанічних садах, рідше в природних високогірних модринниках. Епіпаразит на грибниці маслюка модринового (Suillus grevillei) — два гриби фактично завжди ростуть поруч. Сезон серпень — жовтень, з піком у вересні. Часто росте групами по 3-10 плодових тіл у модриновому підстилі.

Шапка

Шапка 2-6 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична з підгорнутим краєм, з часом стає опуклою до плоскої з низьким центральним поглибленням. Колір яскраво-рожевий, корало-рожевий, лососево-рожевий — характерний і неповторний серед мокрух. У старого гриба вицвітає до блідо-рожевого або охряно-рожевого. Поверхня дуже слизька, клейка, шкірочка легко знімається.

Гіменофор

Пластинчастий гіменофор — пластинки низхідні по ніжці, рідкі, восковидні, товсті. У молодого — білуваті, з часом темніють до сіро-чорних, майже чорних через темний споровий порошок. Споровий порошок темно-бурий до чорного. Низхідні пластинки + темнішання — діагностичні риси роду Gomphidius.

Ніжка

Ніжка 3-7 см заввишки, 0,8-1,5 см у товщину, циліндрична, тоньша і коротша, ніж у інших мокрух. Колір білуватий до блідо-рожевого згори, нижче — більш насичено рожевий. Поясок з покривала у верхній частині — слабко виражений. Основа ніжки часто з білуватим міцелієм.

М'якоть

М'якуш тонкий, білуватий до блідо-рожевого, мʼякий. На зрізі злегка винно-рожевіє. Запах слабкий, приємний грибний.

Запах

Слабкий приємний грибний, без характерних відтінків.

Двійники

Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Часті запитання

Чи безпечно її їсти?

Так, без обмежень. Обов'язково знімайте слизьку шкірочку шапки — при готуванні вона стає гумовою. Молоді гриби кращі — у старих м'якуш стає вʼязким.

Чи має небезпечних двійників?

Серйозних — немає. Єдиний український гриб з такою яскравою рожевою слизистою шапкою. Можна теоретично сплутати з молодою гігроцибе багряною (Hygrocybe punicea) — теж рожево-червоною, але та сухіша і без низхідних пластинок. Або з молодими рядовками рожевопластинковими — теж їстівними. Помилка не критична.

Чи це той самий гриб, що міцена чиста?

Ні, абсолютно різні. Міцена чиста (Mycena pura) — отруйна, дрібна (2-6 см), тендітна, з тонкою ніжкою, бузково-фіолетова шапка з повздовжніми боріздками, виразний редьковий запах. Мокруха рожева — їстівна, мʼясиста, з товщою ніжкою, яскраво-корало-рожева слизька шапка, низхідні пластинки (у міцени — виїмчасте прикріплення), без редькового запаху. Якщо є сумнів — дивіться на пластинки: у мокрухи вони збігають по ніжці, у міцени — ні.

Де її шукати?

У модринових лісах і насадженнях — модрина європейська (Larix decidua) і інші види модрини. У природі України модрина зустрічається переважно у Карпатах і як інтродуцент у штучних насадженнях. Завжди поряд з маслюком модриновим (Suillus grevillei) — два гриби живуть у симбіозі. Якщо знайшли модриновий маслюк — оглядайтесь на рожеву мокруху.

У яких регіонах України трапляється?

Карпати (Закарпаття, Львівщина, Івано-Франківщина — модринові ділянки), Прикарпаття. У ботанічних садах, дендропарках і штучних модринниках по всій країні — рідше, але можливо. Знахідка не випадкова — потрібна модрина поряд.

Коли її шукати?

Серпень — жовтень, з піком у вересні. У карпатських мокрих осенях — до перших заморозків.

Як відрізнити її від інших мокрух?

Колір шапки і дерево. Рожева — яскраво-корало-рожева, з модриною. Клейка — темно-сіро-бура, з ялиною. Пурпурова — мідно-червонувата, з сосною. Усі три їстівні, але кулінарно найніжніша — клейка, а найкрасивіша — рожева.

Як її готувати?

Зняти слизьку шкірочку шапки. Промити. Смажити разом з маслюком модриновим (вони росли поруч і смак додатковий) — найкраща страва. Маринувати після відварювання 10 хв. Сушити — гірше, м'якуш мʼякий. Морозити — обов'язково спочатку відварити.

Мокруха рожева їстівна чи отруйна?
Мокруха рожева — їстівна. Перед вживанням обов'язково перевіряйте актуальну інформацію у достовірних джерелах та консультуйтесь з фахівцями.
Мокруха рожева: трубчастий чи пластинчастий?
Гіменофор у мокрухи рожевої — пластинчастий.
Яка шапка у мокрухи рожевої?
Шапка 2-6 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична з підгорнутим краєм, з часом стає опуклою до плоскої з низьким центральним поглибленням.
Яка ніжка у мокрухи рожевої?
Ніжка 3-7 см заввишки, 0,8-1,5 см у товщину, циліндрична, тоньша і коротша, ніж у інших мокрух. Колір білуватий до блідо-рожевого згори, нижче — більш насичено рожевий. Поясок з покривала у верхній частині — слабко виражений.

Джерела

  • [1]Вікіпедія (українська)
  • [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [3]MycoBank Database
  • [4]Index Fungorum
  • [5]GBIF
  • [6]iNaturalist Ukraine