Мокруха рожеваGomphidius roseus
Перевірено експертомПаспорт
- Їстівність
- Їстівний
- Сезон
- Серп. — Жовт.
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Рожевий
- Розмір
- Малий (до 5 см)
- Запах
- Приємний
- Перевірено
- Так ✓
Швидкі відповіді
Де шукати?
Хвойний ліс, Мішаний ліс
Коли з'являється?
Серп. — Жовт.
Активні місяці: Серпень, Вересень, Жовтень.
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Рожевий, Червоний
- Форма шапки: Опукла
- Запах: Приємний
Опис
Мокруха рожева (Gomphidius roseus) — найкрасивіша і найхарактерніша з трьох українських мокрух: яскраво-рожева або корало-рожева слизька шапка робить її помітною ще здалеку. Жодний інший гриб ялиново-модринових лісів не має такого чистого рожевого кольору шапки і паралельно низхідних білих пластинок. Це і компас — якщо побачили рожеву мокруху, поряд напевне є модрина європейська (Larix decidua), з якою вона зв'язана через симбіоз з маслюком модриновим (Suillus grevillei).
Їстівна, доволі смачна. Шкірочку шапки треба обов'язково знімати — вона дуже слизька, на готуванні стає гумовою. Після зняття м'якуш стає мʼяким, ароматним. Підходить для смаження, маринування. Як і всі мокрухи, у супі дає трохи мутний відвар через залишковий слиз — для перших страв краще не використовувати. Дуже добре поєднується з маслюком модриновим в одній сковорідці, з якою росте поруч.
В Україні поширена там, де є модрина європейська або інші види модрини — переважно в посадках Карпат, Прикарпаття, парках і ботанічних садах, рідше в природних високогірних модринниках. Епіпаразит на грибниці маслюка модринового (Suillus grevillei) — два гриби фактично завжди ростуть поруч. Сезон серпень — жовтень, з піком у вересні. Часто росте групами по 3-10 плодових тіл у модриновому підстилі.
Шапка
Шапка 2-6 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична з підгорнутим краєм, з часом стає опуклою до плоскої з низьким центральним поглибленням. Колір яскраво-рожевий, корало-рожевий, лососево-рожевий — характерний і неповторний серед мокрух. У старого гриба вицвітає до блідо-рожевого або охряно-рожевого. Поверхня дуже слизька, клейка, шкірочка легко знімається.
Гіменофор
Пластинчастий гіменофор — пластинки низхідні по ніжці, рідкі, восковидні, товсті. У молодого — білуваті, з часом темніють до сіро-чорних, майже чорних через темний споровий порошок. Споровий порошок темно-бурий до чорного. Низхідні пластинки + темнішання — діагностичні риси роду Gomphidius.
Ніжка
Ніжка 3-7 см заввишки, 0,8-1,5 см у товщину, циліндрична, тоньша і коротша, ніж у інших мокрух. Колір білуватий до блідо-рожевого згори, нижче — більш насичено рожевий. Поясок з покривала у верхній частині — слабко виражений. Основа ніжки часто з білуватим міцелієм.
М'якоть
М'якуш тонкий, білуватий до блідо-рожевого, мʼякий. На зрізі злегка винно-рожевіє. Запах слабкий, приємний грибний.
Запах
Слабкий приємний грибний, без характерних відтінків.
Двійники
.webp)
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Опеньок зсихаючий
Desarmillaria tabescens
Опеньок темний
Armillaria ostoyae
Опеньок товстоногий
Armillaria gallica
Опеньок тополевий
Cyclocybe aegerita
Геріцій гребінчастий
Hericium erinaceus
Лисичка бліда
Cantharellus pallens
Лисичка горбата
Cantharellula umbonata
Лисичка сіра
Cantharellus cinereus
Часті запитання
Чи безпечно її їсти?
Так, без обмежень. Обов'язково знімайте слизьку шкірочку шапки — при готуванні вона стає гумовою. Молоді гриби кращі — у старих м'якуш стає вʼязким.
Чи має небезпечних двійників?
Серйозних — немає. Єдиний український гриб з такою яскравою рожевою слизистою шапкою. Можна теоретично сплутати з молодою гігроцибе багряною (Hygrocybe punicea) — теж рожево-червоною, але та сухіша і без низхідних пластинок. Або з молодими рядовками рожевопластинковими — теж їстівними. Помилка не критична.
Чи це той самий гриб, що міцена чиста?
Ні, абсолютно різні. Міцена чиста (Mycena pura) — отруйна, дрібна (2-6 см), тендітна, з тонкою ніжкою, бузково-фіолетова шапка з повздовжніми боріздками, виразний редьковий запах. Мокруха рожева — їстівна, мʼясиста, з товщою ніжкою, яскраво-корало-рожева слизька шапка, низхідні пластинки (у міцени — виїмчасте прикріплення), без редькового запаху. Якщо є сумнів — дивіться на пластинки: у мокрухи вони збігають по ніжці, у міцени — ні.
Де її шукати?
У модринових лісах і насадженнях — модрина європейська (Larix decidua) і інші види модрини. У природі України модрина зустрічається переважно у Карпатах і як інтродуцент у штучних насадженнях. Завжди поряд з маслюком модриновим (Suillus grevillei) — два гриби живуть у симбіозі. Якщо знайшли модриновий маслюк — оглядайтесь на рожеву мокруху.
У яких регіонах України трапляється?
Карпати (Закарпаття, Львівщина, Івано-Франківщина — модринові ділянки), Прикарпаття. У ботанічних садах, дендропарках і штучних модринниках по всій країні — рідше, але можливо. Знахідка не випадкова — потрібна модрина поряд.
Коли її шукати?
Серпень — жовтень, з піком у вересні. У карпатських мокрих осенях — до перших заморозків.
Як відрізнити її від інших мокрух?
Колір шапки і дерево. Рожева — яскраво-корало-рожева, з модриною. Клейка — темно-сіро-бура, з ялиною. Пурпурова — мідно-червонувата, з сосною. Усі три їстівні, але кулінарно найніжніша — клейка, а найкрасивіша — рожева.
Як її готувати?
Зняти слизьку шкірочку шапки. Промити. Смажити разом з маслюком модриновим (вони росли поруч і смак додатковий) — найкраща страва. Маринувати після відварювання 10 хв. Сушити — гірше, м'якуш мʼякий. Морозити — обов'язково спочатку відварити.
Мокруха рожева їстівна чи отруйна?
Мокруха рожева: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у мокрухи рожевої?
Яка ніжка у мокрухи рожевої?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine