Мокруха рожеваGomphidius roseus
Паспорт
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Рожевий
- Розмір
- Малий (до 5 см)
✓ Їстівний
Найчастіше плутають із двійником: Міцена чиста (отруйний).
Швидкі відповіді
Де шукати?
Опис
Мокруха рожева (Gomphidius roseus) — найкрасивіша і найхарактерніша з трьох українських мокрух: яскраво-рожева або корало-рожева слизька шапка робить її помітною ще здалеку. Жодний інший гриб соснових лісів не має такого чистого рожевого кольору шапки і паралельно низхідних білих пластинок. Це і компас — якщо побачили рожеву мокруху, поряд напевне є сосна звичайна (Pinus sylvestris) і козляк (Suillus bovinus): мокруха росте лише разом із ним.
Їстівна, доволі смачна. Шкірочку шапки треба обов'язково знімати — вона дуже слизька, на готуванні стає гумовою. Після зняття м'якуш стає мʼяким, ароматним. Підходить для смаження, маринування. Як і всі мокрухи, у супі дає трохи мутний відвар через залишковий слиз — для перших страв краще не використовувати. Дуже добре поєднується в одній сковорідці з козляком, поруч з яким росте.
В Україні поширена там, де є сосна звичайна разом із козляком — у соснових борах, особливо на бідних піщаних ґрунтах. Загалом вид нечастий. Паразитує на мікоризі козляка (Suillus bovinus) із сосною — два гриби фактично завжди ростуть поруч. Сезон серпень — жовтень, з піком у вересні. Часто росте групами по 3-10 плодових тіл у сосновому підстилі.
Шапка
Шапка 2-6 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична з підгорнутим краєм, з часом стає опуклою до плоскої з низьким центральним поглибленням. Колір яскраво-рожевий, корало-рожевий, лососево-рожевий — характерний і неповторний серед мокрух. У старого гриба вицвітає до блідо-рожевого або охряно-рожевого. Поверхня дуже слизька, клейка, шкірочка легко знімається.
Гіменофор
Пластинчастий гіменофор — пластинки низхідні по ніжці, рідкі, восковидні, товсті. У молодого — білуваті, з часом темніють до сіро-чорних, майже чорних через темний споровий порошок. Споровий порошок темно-бурий до чорного. Низхідні пластинки + темнішання — діагностичні риси роду Gomphidius.
Ніжка
Ніжка 3-7 см заввишки, 0,8-1,5 см у товщину, циліндрична, тоньша і коротша, ніж у інших мокрух. Колір білуватий до блідо-рожевого згори, нижче — більш насичено рожевий. Поясок з покривала у верхній частині — слабко виражений. Основа ніжки часто з білуватим міцелієм.
М'якоть
М'якуш тонкий, білуватий до блідо-рожевого, мʼякий. На зрізі злегка винно-рожевіє. Запах слабкий, приємний грибний.
Запах
Слабкий приємний грибний, без характерних відтінків.
Як не сплутати
Двійники і порівняння
Порівняти з іншим грибом| Ознака | Мокруха рожева | Міцена чиста |
|---|---|---|
| Гіменофор | Пластинчастий | Пластинчастий |
| Колір шапки | Рожевий, Червоний | Рожевий, Фіолетовий |
| Запах | Приємний | Редьковий |
| Їстівність | Їстівний | Отруйний |
Інші двійники
Мокруха клейкаЇстівнийпорівняння →
Мокруха пурпуроваЇстівнийпорівняння →
Маслюк модриновийЇстівнийпорівняння →
Знахідки читачів · 0
Фото читачів не перевіряються експертом. Позначка «Підтверджено» означає згоду грибників у стрічці, а не гарантію. Сумніваєтесь — не беріть.
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Опеньок зсихаючий
Desarmillaria tabescens
Опеньок темний
Armillaria ostoyae
Опеньок товстоногий
Armillaria gallica
Опеньок тополевий
Cyclocybe aegerita
Геріцій гребінчастий
Hericium erinaceus
Лисичка бліда
Cantharellus pallens
Лисичка горбата
Cantharellula umbonata
Лисичка сіра
Craterellus cinereus
Часті запитання
Чи безпечно її їсти?
Так, без обмежень. Обов'язково знімайте слизьку шкірочку шапки — при готуванні вона стає гумовою. Молоді гриби кращі — у старих м'якуш стає вʼязким.
Чи має небезпечних двійників?
Серйозних — немає. Єдиний український гриб з такою яскравою рожевою слизистою шапкою. Можна теоретично сплутати з молодою гігроцибе багряною (Hygrocybe punicea) — теж рожево-червоною, але та сухіша і без низхідних пластинок. Або з молодими рядовками рожевопластинковими — теж їстівними. Помилка не критична.
Чи це той самий гриб, що міцена чиста?
Ні, абсолютно різні. Міцена чиста (Mycena pura) — отруйна, дрібна (2-6 см), тендітна, з тонкою ніжкою, бузково-фіолетова шапка з повздовжніми боріздками, виразний редьковий запах. Мокруха рожева — їстівна, мʼясиста, з товщою ніжкою, яскраво-корало-рожева слизька шапка, низхідні пластинки (у міцени — виїмчасте прикріплення), без редькового запаху. Якщо є сумнів — дивіться на пластинки: у мокрухи вони збігають по ніжці, у міцени — ні.
Де її шукати?
У соснових лісах — з сосною звичайною (Pinus sylvestris), найчастіше на бідних піщаних ґрунтах. Завжди поряд з козляком (Suillus bovinus) — мокруха паразитує на його мікоризі із сосною. Якщо знайшли козляки — оглядайтесь на рожеву мокруху.
У яких регіонах України трапляється?
Соснові бори з козляком (Suillus bovinus) — по всій лісовій зоні. Вид нечастий, і знахідка не випадкова — потрібні сосна й козляк поряд.
Коли її шукати?
Серпень — жовтень, з піком у вересні. У карпатських мокрих осенях — до перших заморозків.
Як відрізнити її від інших мокрух?
Колір шапки і дерево. Рожева — яскраво-корало-рожева, з сосною і козляком. Клейка — темно-сіро-бура, з ялиною. Пурпурова — мідно-червонувата, з сосною. Усі три їстівні, але кулінарно найніжніша — клейка, а найкрасивіша — рожева.
Як її готувати?
Зняти слизьку шкірочку шапки. Промити. Смажити разом з козляком (вони росли поруч і смак додатковий) — найкраща страва. Маринувати після відварювання 10 хв. Сушити — гірше, м'якуш мʼякий. Морозити — обов'язково спочатку відварити.
Мокруха рожева їстівна чи отруйна?
Мокруха рожева: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у мокрухи рожевої?
Яка ніжка у мокрухи рожевої?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine