,_to_serve_as_an_atlas_to_the_Handbook_of_British_Fungi_(Pl._81)_(8163893789).webp)
Ліофіл бруднийLyophyllum immundum
Перевірено експертомПаспорт
- Їстівність
- Невідомо
- Сезон
- Серп. — Лист.
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Сірий
- Розмір
- Малий (до 5 см)
- Запах
- Без запаху
- Перевірено
- Так ✓
Швидкі відповіді
Де шукати?
Листяний ліс, Мішаний ліс
Коли з'являється?
Серп. — Лист.
Активні місяці: Серпень, Вересень, Жовтень, Листопад.
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Сірий, Коричневий
- Форма шапки: Опукла
- Запах: Без запаху
Опис
Ліофіл брудний (Lyophyllum immundum) — невеликий непомітний пластинчастий гриб з сіро-коричневою шапкою і світлішою ніжкою, з вибілених і важко-окремих видів роду Lyophyllum. Зустрічається рідко, переважно у листяних лісах серед опалого листя. Назва "брудний" відображає характерний тон — приглушено-сірий, ніби запилений, що добре маскує гриб у листяному підстилі. Один з тих видів, які знаходять переважно мікологи-аматори при цілеспрямованих пошуках, а не звичайні грибники-збирачі.
Це гриб з невизначеним кулінарним статусом — у MycoNote ставимо unknown як принципово безпечну позицію. Деякі види роду Lyophyllum вважаються їстівними після відварювання, але точна ідентифікація конкретного виду без мікроскопа практично неможлива. Рід складний таксономічно: у ньому є їстівні (L. decastes — "опеньок жирний"), умовно їстівні і малозначущі види. Принцип: якщо немає впевненої видової ідентифікації — не збирати у їжу. Кулінарна цінність L. immundum, навіть якщо безпечний, невелика — м'якуш тонкий, без вираженого смаку. Не варто ризикувати.
В Україні поширений у лісовій і лісостеповій зонах: у листяних і мішаних лісах. Сапротроф на лісовому підстилі. Сезон серпень-листопад, з піком у вересні-жовтні. Знахідки рідкі, переважно поодинокі або групами по 2-5 плодових тіл. У Карпатах, на Поліссі, у Лісостепу — інколи можна знайти серед моху під дубом або буком.
Шапка
Шапка 3-7 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична до випуклої, з часом стає плоско-розпростертою з невеликим горбком у центрі. Колір сіро-коричневий, мишачо-бурий, землисто-сірий — приглушений, без яскравих тонів. Поверхня шовковисто-матова, гладенька, у вологу погоду — злегка темніша.
Гіменофор
Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, тонкі, з виїмчастим прикріпленням до ніжки. Колір білуватий до сіруватого, з віком — кремово-охристий. Споровий порошок білий.
Ніжка
Ніжка 4-7 см заввишки, 0,5-1,2 см у товщину, циліндрична, у нижній частині злегка потовщена. Колір білуватий до кремового, у нижній частині — з білим міцеліальним пушком. Поверхня поздовжньо-волокниста, без кільця.
М'якоть
М'якуш тонкий, білуватий до сіруватого, м'який. На зрізі кольору не змінює. Без виражених запахів.
Запах
Слабкий нейтральний грибний, не виразний. Смак не пробують — без визначеного статусу безпеки.
›Наукові синоніми (3)
Agaricus immundus Berk., (1860), Gyrophila immunda (Berk.) Quél., (1886), Tricholoma immundum (Berk.) Quél., (1872)
Двійники
Як не сплутати — детальні порівняння
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Ліофіл коричнево-сірий
Lyophyllum fumatofoetens
Ліофіл Фавре
Lyophyllum favrei
Рядовка травнева
Calocybe gambosa
Астерофора дощовикова
Asterophora lycoperdoides
Астерофора паразитична
Asterophora parasitica
Гіпсизігус в'язовий
Hypsizygus ulmarius
Опеньок зсихаючий
Desarmillaria tabescens
Опеньок темний
Armillaria ostoyae
Часті запитання
Чи можна його їсти?
Не рекомендуємо. Видова ідентифікація без мікроскопа практично неможлива (рід Lyophyllum складний таксономічно), а серед видів роду є умовно їстівні і малозначущі. Кулінарна цінність невелика — м'якуш тонкий, без вираженого смаку. Безпечніше пропустити вид.
Що буде, якщо випадково з'їсти?
Імовірно — нічого або легкі шлунково-кишкові розлади (нудота, дискомфорт) у частини людей. Серйозних токсинів у роді Lyophyllum не описано. Якщо з'їли — спостерігайте самопочуття; при появі симптомів — до лікаря зі зразками гриба для ідентифікації.
Чому статус саме "невідомо"?
Канон обережного грибника MycoNote: коли немає впевненої кулінарної традиції і ризик плутанини з іншими видами роду залишається — ставимо unknown і рекомендуємо пропустити. Це не означає, що гриб точно отруйний; це означає, що ми не маємо достатньо даних, щоб рекомендувати його у їжу.
Де його шукати?
У листяних і мішаних лісах — переважно під дубом, буком, грабом. Любить вологі ділянки з товстим листяним підстилом, узлісся, схили лісових ярів. Сапротроф. Часто росте поодиноко або групами по 2-5 плодових тіл.
У яких регіонах України трапляється?
Нечастий вид у Карпатах, Прикарпатті, Поліссі, Західному і Правобережному Лісостепу. Кожна знахідка — наукова цінність, варто документувати фото і місце.
Коли його шукати?
Серпень — листопад, з піком у вересні-жовтні. Любить вологу прохолодну осінь.
З чим його плутають?
З іншими дрібними сірими пластинчастими грибами: видами роду Tricholoma (рядівка), Clitocybe, Collybia. Без мікроскопічного аналізу спор і базидіопор надійно визначити вид неможливо. Тому правило: будь-який сірий невеликий гриб з білим споровим порошком без виразних відмінних ознак — не брати у їжу.
Якщо знайшов, що робити?
Сфотографуйте у середовищі росту і у руках з різних ракурсів. Збережіть місце знахідки (координати у телефоні). Якщо є інтерес — можете зробити споровий відбиток (білий папір, 6 годин) і знайти на iNaturalist UA подібні визначення. Але не їжте. Цінність цього гриба — наукова, не кулінарна.
Ліофіл брудний їстівний чи отруйний?
Ліофіл брудний: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у ліофіла брудного?
Яка ніжка у ліофіла брудного?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine