MycoNote
Ризина хвиляста (Rhizina undulata)
Фото: Sasata · CC BY-SA 4.0 · джерело
Неїстівний

Ризина хвилястаRhizina undulata

Також відомий як: ризина здута

Перевірено експертом

Паспорт

Їстівність
Неїстівний
Сезон
Квіт. — Лист.
Гіменофор
Гладкий
Колір шапки
Коричневий
Розмір
Середній (5–15 см)
Запах
Без запаху
Перевірено
Так ✓
Порівняти з іншим грибом

Швидкі відповіді

Де шукати?

Хвойний ліс, Мішаний ліс

Коли з'являється?

Квіт. — Лист.

Активні місяці: Квітень, Травень, Червень, Липень, Серпень, Вересень, Жовтень, Листопад.

Як впізнати? Три ознаки

  • Колір шапки: Коричневий, Темно-коричневий, Чорний
  • Форма шапки: Неправильна
  • Запах: Без запаху

Сезон плодоношення

Квітень – листопад

Опис

Ризина хвиляста (Rhizina undulata) — характерний пірофільний (вогнелюбний) гриб згарищ з родини Rhizinaceae (аскомікотів). Латинський епітет undulata означає "хвиляста" — край плодового тіла хвилясто-зігнутий, нерегулярний. Має дуже специфічну форму: темно-каштаново-коричневе подушковидне або сідлоподібне плодове тіло без ніжки, прикріплене до субстрату товстими корінчастими нитками (звідси і Rhizina — "коренева"). Зовнішня поверхня — гладенька з блискучою верхньою стороною, нижня — світло-бура з чітко вираженими ризоїдами.

Неїстівна — гриб жорсткий, картоновий, з невираженим запахом і смаком. Кулінарної цінності нема. Сирий не отруйний у звичному сенсі, але категорично не їдять.

Головний інтерес до неї — екологічний: ризина — серйозний патоген хвойних саджанців і молодих ялин/сосен. Її міцелій уражає корені молодих дерев на згарищах, спричиняючи "група-смерть" (group dying) — куртини мертвих саджанців у радіусі плодових тіл. Лісогосподарські управління в Європі і Україні моніторять її появу на згарищах, особливо після штучного підпалу для розчищення ділянок: ризина любить прогрітий вогнем ґрунт (потрібно термічне активування спор +35-50°C), тому масово плодоносить на старих кострищах і згарищах через 1-3 роки.

В Україні ризина хвиляста — звичайна на згарищах і кострищах у соснових і ялинових лісах: Карпати, Прикарпаття, Полісся, лісостеп. Сезон квітень — листопад, з піком у червні-серпні. Часто росте групами по 5-20 плодових тіл на одному кострищі.

Шапка

Плодове тіло 3-12 см у діаметрі, подушковидне до сідлоподібно-розпростертого, без виразної ніжки. Верхня (спороносна) поверхня — темно-каштанова до чорно-коричневої, гладенька, блискуча, з віком матова, з характерним хвилясто-зігнутим краєм. У молодого плодові тіла майже плоскі, з віком стають подушковидно-опуклими або сідлоподібними з нерівними виступами. Край у дозрілих часто піднятий, хвилясто-нерегулярний.

Гіменофор

Аскомікот — гіменій (спороносний шар) на верхній стороні плодового тіла, як у грунцівок (Morchella) і трюфелів. Спори утворюються у сумках (asci), не на пластинках чи трубках. Споровий порошок білий до жовтуватого.

Ніжка

Ніжки немає — плодове тіло прикріплене до субстрату через товсті корінчасті ризоїди (грубі білуваті нитки міцелію), які заглиблюються у ґрунт. Знизу плодового тіла видно ці характерні ниткоподібні "коренчасті" утворення.

М'якоть

М'якуш жорсткий, ламкий, картоновий, бруднувато-білий до жовтуватого. На зрізі кольору не змінює. Запах слабкий, невиразний, смак нейтральний без особливостей.

Запах

Слабкий невиразний грибний, без характерних особливостей.

Наукові синоніми (4)

Helvella inflata Schaeff., Rhizina inflata (Schaeff.) Quél., Rhizina inflata var. rhizophora Massee, Rhizina laevigata Fr.

Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Часті запитання

Чи отруйна вона?

Не отруйна для людини, але неїстівна через жорсткий картоновий м'якуш. Кулінарної цінності нема. Знайшли — пройдіть повз.

Чи небезпечна для лісу?

Так — для молодих хвойних. Ризина — паразит коренів хвойних саджанців: на згарищах її міцелій уражає корені молодих ялин і сосен, спричиняючи "групову смерть" (масова загибель куртин саджанців 2-5 років). Лісгоспи моніторять появу плодових тіл як показник проблеми.

Чи можна перетлумачити з трюфелями або зморшками?

Ні, габітус принципово інакший. Зморшки (Morchella) — піднята ніжка плюс комірчасто-сітчаста шапка, ніяких ризоїдів. Трюфелі — підземні округлі тіла без виразної верхньої/нижньої поверхні. Ризина — пласке темно-коричневе тіло з хвилястим краєм на поверхні ґрунту, прикріплене корінчастими нитками. Сплутати важко.

Де її шукати, щоб впізнавати?

На згарищах, кострищах, ділянках після випалювання у соснових і ялинових лісах. Любить прогрітий вогнем ґрунт — у природі плодоносить через 1-3 роки після пожежі або згарища. Часто росте групами по 5-20 плодових тіл на одному кострищі. У "чистому" лісі без слідів вогню — практично не зустрічається.

У яких регіонах України трапляється?

Звичайна по всій лісовій зоні України з хвойними породами: Карпати, Прикарпаття, Полісся, частково лісостеп у соснових масивах.

Коли її шукати?

Квітень — листопад (дуже довгий сезон), з піком червень-серпень. Один з найдовше плодоносних аскомікотів.

З якими грибами її плутають?

З Peziza spp. (звичайні "чарки"-аскомікоти) — але ті чашоподібні, не подушковидні. З молодими Sarcosoma — м'ясисті чорні чарки на хвойній підстилці (зовсім інша форма). Габітус ризини доволі унікальний — пласке темно-каштанове тіло з хвилястим краєм на згарищі.

Ризина хвиляста їстівна чи отруйна?
Ризина хвиляста — неїстівна. Перед вживанням обов'язково перевіряйте актуальну інформацію у достовірних джерелах та консультуйтесь з фахівцями.
Який гіменофор у ризини хвилястої?
Гіменофор у ризини хвилястої — гладкий.
Яка шапка у ризини хвилястої?
Плодове тіло 3-12 см у діаметрі, подушковидне до сідлоподібно-розпростертого, без виразної ніжки. Верхня (спороносна) поверхня — темно-каштанова до чорно-коричневої, гладенька, блискуча, з віком матова, з характерним хвилясто-зігнутим…
Яка ніжка у ризини хвилястої?
Ніжки немає — плодове тіло прикріплене до субстрату через товсті корінчасті ризоїди (грубі білуваті нитки міцелію), які заглиблюються у ґрунт. Знизу плодового тіла видно ці характерні ниткоподібні "коренчасті" утворення.
Який запах і смак у ризини хвилястої?
Слабкий невиразний грибний, без характерних особливостей. Смак: м'який.

Джерела

  • [1]Вікіпедія (українська)
  • [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [3]MycoBank Database
  • [4]Index Fungorum
  • [5]GBIF
  • [6]iNaturalist Ukraine