MycoNote
Сухлянка коричнева (Coltricia cinnamomea)
Фото: Jason Hollinger · CC BY 4.0 · джерело
Неїстівний

Сухлянка коричневаColtricia cinnamomea

Також відомий як: кольтріція коричнева

Перевірено експертом

Паспорт

Їстівність
Неїстівний
Сезон
Лип. — Лист.
Гіменофор
Трубчастий
Колір шапки
Коричневий
Розмір
Дуже малий (<3 см)
Запах
Без запаху
Перевірено
Так ✓
Порівняти з іншим грибом

Швидкі відповіді

Де шукати?

Листяний ліс, Мішаний ліс

Коли з'являється?

Лип. — Лист.

Активні місяці: Липень, Серпень, Вересень, Жовтень, Листопад.

Як впізнати? Три ознаки

  • Колір шапки: Коричневий, Темно-коричневий
  • Форма шапки: Плоска
  • Запах: Без запаху

Сезон плодоношення

Січ
Лют
Бер
Кві
Тра
Чер
Лип
Сер
Вер
Жов
Лис
Гру

Липень – листопад

Опис

Сухлянка коричнева (Coltricia cinnamomea) — близький родич сухлянки дворічної (C. perennis), теж дрібний трутовик-сапротроф з характерною виразно зональною концентрично-смугастою шапкою, але з переважним темно-каштаново-корицевим забарвленням. Латинський епітет cinnamomea означає "корицева" — назва точна: основний тон плодового тіла — корицево-каштановий, насичено-бурий, без виразних світло-помаранчевих смуг, характерних для C. perennis.

Неїстівна — м'якуш жорсткий, шкірястий, картоновий, як у інших Coltricia. Кулінарної цінності нема. У народі не збирається. Цікавий насамперед мікологічно — індикатор листяних лісів з кислими ґрунтами.

Діагностичні риси Coltricia cinnamomea: Дрібне (1-4 см) плодове тіло на тонкій ніжці Концентрично-смугаста верхня поверхня з темно-корицевими і охряно-бурими зонами (темніша і одноманітніша, ніж у C. perennis) Нижня поверхня з тонкими порами (трутовик) М'якуш дуже тонкий, шкірястий, бурувато-охряний Росте у листяних лісах (дуб, бук, граб) — це принципова відмінність від C. perennis (у соснових) Часто формує характерні "відьмині кола" на оголеному ґрунті

Головне — впізнавати як індикатор лісів з кислими ґрунтами і не сплутати з близькими видами Coltricia. У природі обидві сухлянки (C. perennis і C. cinnamomea) часто плутають через схожий габітус — принципова відмінність у середовищі: соснові ліси = C. perennis, листяні = C. cinnamomea.

В Україні Coltricia cinnamomea звичайна у листяних і мішаних лісах: Карпати, Прикарпаття, Полісся, лісостеп. Сезон липень — жовтень, плодові тіла зберігаються довго.

Шапка

Шапка 1-4 см у діаметрі, тонка, шкіряста, плоско-розпростерта з ледь вдавленим центром. Поверхня матово-суха, з тонкими повстиними волокнами. Виразно зональна концентрично-смугаста, з переважанням темно-корицевих, каштанових, охряно-бурих зон. Колір основний корицево-каштановий до темно-бурого, у центрі — насиченіший. Край рівний, у дозрілих хвилястий.

Гіменофор

Трубчастий гіменофор — тонкі дрібні пори на нижній поверхні шапки (~3-5 пор/мм). Колір бурувато-охряний до корицевого. Споровий порошок бурий.

Ніжка

Ніжка 1-3 см заввишки, 0,3-0,7 см у товщину, тонка, циліндрична. Колір темно-корицевий до чорнувато-бурого, з тонким повстиним опушенням. Поверхня сухо-матова.

М'якоть

М'якуш дуже тонкий, шкірястий, жорсткий, бурувато-охряний, картоновий. Кулінарно непридатний. Запах слабкий нейтральний.

Запах

Слабкий нейтральний, без виразних особливостей.

Двійники

Як не сплутати — детальні порівняння

Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Часті запитання

Чи отруйна вона?

Не отруйна, але неїстівна через жорсткий шкірястий м'якуш.

Як її відрізнити від C. perennis?

По середовищу і кольору. C. cinnamomea: темніша корицево-каштанова, у листяних лісах (дуб, бук, граб). C. perennis: з виразними помаранчево-охряними смугами, у соснових лісах. Часто плутають — принципова перевірка через тип лісу.

Де її шукати, щоб впізнавати?

На ґрунті у листяних лісах (дуб, бук, граб), на оголених ділянках, узліссях. Часто формує "відьмині кола" з 10-20 плодових тіл.

У яких регіонах України трапляється?

Звичайна по всій лісовій зоні: Карпати, Прикарпаття, Полісся, лісостеп.

Коли її можна зустріти?

Липень — жовтень, плодові тіла зберігаються довго, можна побачити і взимку.

З якими грибами її плутають?

З C. perennis — у соснових лісах, світліша. З Onnia tomentosa — крупніша, на корінні хвойних.

Сухлянка коричнева їстівна чи отруйна?
Сухлянка коричнева — неїстівна. Перед вживанням обов'язково перевіряйте актуальну інформацію у достовірних джерелах та консультуйтесь з фахівцями.
Сухлянка коричнева: трубчастий чи пластинчастий?
Гіменофор у сухлянки коричневої — трубчастий.
Яка шапка у сухлянки коричневої?
Шапка 1-4 см у діаметрі, тонка, шкіряста, плоско-розпростерта з ледь вдавленим центром. Поверхня матово-суха, з тонкими повстиними волокнами.
Яка ніжка у сухлянки коричневої?
Ніжка 1-3 см заввишки, 0,3-0,7 см у товщину, тонка, циліндрична. Колір темно-корицевий до чорнувато-бурого, з тонким повстиним опушенням. Поверхня сухо-матова.
Який запах і смак у сухлянки коричневої?
Слабкий нейтральний, без виразних особливостей. Смак: м'який.
Де росте Сухлянка коричнева?
Типові місця зростання: Листяний ліс, Мішаний ліс.

Джерела

  • [1]Вікіпедія (українська)
  • [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [3]MycoBank Database
  • [4]Index Fungorum
  • [5]GBIF
  • [6]iNaturalist Ukraine