Ризопогон рожевуватийRhizopogon roseolus
Також відомий як: Шоро
Перевірено експертомПаспорт
- Їстівність
- Їстівний
- Сезон
- Серп. — Лист.
- Гіменофор
- Камерний
- Колір шапки
- Білий
- Розмір
- Малий (до 5 см)
- Запах
- Приємний
- Перевірено
- Так ✓
Швидкі відповіді
Де шукати?
Хвойний ліс, Мішаний ліс
Коли з'являється?
Серп. — Лист.
Активні місяці: Серпень, Вересень, Жовтень, Листопад.
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Білий, Кремовий, Рожевий, Жовтий
- Форма шапки: Неправильна
- Запах: Приємний, Мигдальний
Опис
Ризопогон жовтуватий (Rhizopogon roseolus, синонім — Rhizopogon obtectus) — гіпогейний (підземний) гриб, схожий за способом життя на трюфелі. Утворює невеликі куляста або картоплеподібні плодові тіла діаметром до 3 см, занурені в ґрунт на глибину 1–10 см. Молоді — білі, з характерним рожевуватим відтінком, з віком стають жовтувато-коричневими.
Вид мікоризний, утворює асоціації виключно з соснами. В Україні зустрічається у соснових і змішаних лісах з сосною на піщаних і вапнякових ґрунтах. Полісся, Карпати, Прикарпаття, південні соснові посадки. У Японії і Кореї споріднені види (під назвою «шоро», 松露) — місцевий делікатес, особливо незрілі білі екземпляри (komeshōro), які подають у супі, готують на вугіллях, додають у чаванмуси.
Їстівність — добра, але рідко знаходять. У молодих білих екземплярах м'якуш ніжний, з характерним мигдалево-горіховим ароматом. У дозрілих — стає водянистим, з нейтральним смаком, не цікавий для кухні. Збирати треба обережно: гриб під землею, його шукають по горбках на поверхні ґрунту або з натренованими собаками. Гарно тушкується, додається в супи, готується «по-японськи» — на грилі з сіллю і соком лимона.
Шапка
Плодове тіло куляста або яйцеподібно-витягнуте, 1–3 см у поперечнику. Поверхня молодого гриба біла з характерним рожевуватим або фіолетово-рожевим відтінком. З віком темніє до жовтувато-бурого, охряного, рідше до червонувато-коричневого. Поверхня гладенька або з тонкими волокнистими тяжами міцелію в основі.
Гіменофор
Гіменіальний шар внутрішній. У молодих — біла плотна глеба, з дозріванням набуває характерної лабіринтової структури з порожнинами. Споровий порошок охряно-коричневий. Спори гладкі, продовгуваті 7–16 × 3–5 мкм.
Ніжка
Ніжки немає. Плодове тіло гіпогейне (підземне), повністю занурене в ґрунт або з тонким верхом, що виступає на поверхню. У основі — характерні міцелійні тяжі.
М'якоть
М'якуш (глеба) у молодих білий, плотний, м'ясистий. З дозріванням стає жовтуватим або охряним, набуває губчастої структури з порожнинами. У старих — водянистий, темно-коричневий.
Запах
Запах слабкий, у молодих — нагадує сирий горіх або свіжий мигдаль. У дозрілих стає виразнішим, з нотою сирих коренеплодів. Смак м'який, прісний.
Двійники
Як не сплутати — детальні порівняння
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Ризопогон жовтуватий
Rhizopogon obtectus
Опеньок зсихаючий
Desarmillaria tabescens
Опеньок темний
Armillaria ostoyae
Опеньок товстоногий
Armillaria gallica
Опеньок тополевий
Cyclocybe aegerita
Геріцій гребінчастий
Hericium erinaceus
Лисичка бліда
Cantharellus pallens
Лисичка горбата
Cantharellula umbonata
Часті запитання
Як знайти підземний гриб?
Кілька способів: 1) Шукати невеликі горбки і тріщинки на поверхні ґрунту у соснових лісах, особливо на піщаних і вапнякових ділянках. 2) Натреновані собаки (як трюфельники). 3) Запах — у дозрілих плодових тіл аромат відчувається з поверхні. Глибина залягання 1–10 см, копайте обережно щоб не пошкодити інші плодові тіла.
Чи є небезпечні двійники?
Серед підземних грибів кілька родів схожих за зовнішнім виглядом — Elaphomyces (оленячий трюфель, неїстівний), Scleroderma (ложнодощовик, неїстівний/токсичний). Ризопогон відрізняється внутрішньою структурою: рожевувата свіжа поверхня + біла глеба, що стає лабіринтовою. Scleroderma має чорну спорову масу всередині — токсичний.
Де шукати в Україні?
Виключно у соснових і змішаних лісах із сосною (Pinus sylvestris). Полісся, Карпати, Прикарпаття, південні соснові посадки. Любить піщані і вапнякові ґрунти. У листяних лісах не росте.
Коли плодоносить?
З серпня до листопада, з піком у вересні-жовтні. Через підземну природу плодові тіла можуть зберігатись довше за наземні гриби — у ґрунті температура стабільніша.
Чим відрізняється від трюфелів?
Справжні трюфелі (рід Tuber) мають характерну зморшкувату поверхню і мармурову внутрішню структуру з темними жилками. Ризопогон гладкий зовні, всередині біла лабіринтова глеба. Trufель ароматніший, ризопогон — скромніший за запахом.
Як росте з сосною?
Утворює ектомікоризу — переплітається з тонкими корінцями сосни і обмінюється поживними речовинами. Гриб дає сосні фосфор і воду, сосна — вуглеводи. Ця співпраця обов'язкова для обох видів. Тому ризопогон ніколи не росте окремо від сосни.
Як готувати?
Тільки молоді білі екземпляри з нерозвиненою глебою. Промити, нарізати тонкими скибочками. По-японськи: на грилі з сіллю і соком лимона. По-європейськи: тушкувати у вершках, додавати в супи, ризотто. Час готування коротший за наземні гриби — м'якуш ніжний.
Чи цінується ризопогон у Японії?
Так. Под назвою «шоро» (松露) — це місцевий делікатес. Молоді білі екземпляри (komeshōro) збирають у соснових лісах, готують у спеціальних страв. Ціна на ринку — десятки доларів за кілограм. В Україні традиції такого збору немає, але потенційно можна культивувати у соснових посадках.
Ризопогон рожевуватий їстівний чи отруйний?
Який гіменофор у ризопогону рожевуватого?
Яка шапка у ризопогону рожевуватого?
Яка ніжка у ризопогону рожевуватого?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine