Ксиларія багатоликаXylaria polymorpha

Ксиларія багатолика (Xylaria polymorpha), яку в народі звуть «пальцями мерця», чорний гриб у вигляді товстих горбкуватих пальців, що стирчать пучками з основи старих пнів листяних дерев. Латинське polymorpha означає «багатоформна»: пальці бувають булавоподібні, веретеноподібні, сплющені, зігнуті чи зрощені. Шапки, пластинок і пор у неї немає: це щільне плодове тіло-строма, у якому під самою поверхнею сидять крихітні колбочки зі спорами. Її ще називають ксиларією поліморфною.

Як упізнати ксиларію багатолику? Пальці зазвичай 3–8 см заввишки, зрідка до 10 см, і 1–3 см завтовшки, з заокругленим кінчиком, донизу звужуються в коротку чорну опушену основу, прикріплену до деревини. Ростуть пучками по 3–6, часто зігнуті, наче вузлуваті пальці. Молоді гриби сіруваті чи блідо-бурі, ніби припорошені світлим пилом безстатевих спор, часто зі світлішим кінчиком. Дорослі темно-бурі чи чорні, сухі, дрібно зернисті чи зморшкуваті. На дотик тверді, корково-дерев'янисті. Найкраща перевірка: розріжте палець. Усередині м'якоть сніжно-біла й тверда, під тонкою чорною кіркою, а під самою кіркою рядок дрібних чорних цяток, це колбочки зі спорами. Споровий порошок чорний.

Де росте ксиларія багатолика? На відмерлій деревині листяних дерев, найчастіше біля основи трухлявих пнів бука й дуба, а також на похованих коренях і колодах. Через це вона часто наче росте із землі, але завжди сидить на деревині під ґрунтом. Гриб повільно розм'якшує деревину від основи пня. Пальці тримаються місяцями, тож трапляються цілий рік, а найбільше їх помічають з липня по жовтень. В Україні вона звичайна по всій країні, від Карпат і Полісся до Криму, а штами з різних областей зберігають і вивчають у колекції Інституту ботаніки імені Холодного в Києві. До Червоної книги не внесена.

Чи їстівна ксиларія багатолика? Ні, вона тверда й дерев'яниста, і її не їдять. В інтернеті трапляються заголовки, що вона «смертельна, як бліда поганка». Вони спираються на одне індійське дослідження 2018 року, де отрути визначали грубим кольоровим тестом, а сам гриб, найімовірніше, був іншим видом. Цей результат ніхто не підтвердив, але й безпечною її назвати не можна, тож просто не їжте її.

Цікаво, що ксиларія багатолика малює в деревині тонкі чорні лінії. Такий «спальтований» візерунок цінують столярі, і цей гриб використовують, щоб отримати його навмисно.

З чим її можна сплутати? Ксиларія деревна часто росте на тих самих пнях, іноді просто поруч, але вона тонка, як грифель олівця, 2–8 мм, розгалужена, як оленячі ріжки, з білими припорошеними кінчиками восени. Дальдінія концентрична теж чорна й росте на мертвій деревині листяних дерев, але це тверда кулька 2–8 см з концентричними шарами всередині. Поза каталогом найсхожіша Xylaria longipes: вона тонша й менша, 0,5–1,5 см завтовшки, з чіткою вузькою ніжкою, і росте переважно на явору. Чорні земляні язички (Geoglossum, Trichoglossum) ростуть просто на землі в старих луках, а не на деревині, і мають сплющену язикоподібну головку. Обгоріле дерево чи вуглинка всередині чорні, а ксиларія біла.