ДАНІ НЕ ПЕРЕВІРЕНІ ЕКСПЕРТОМ. Використовуйте на свій страх і ризик.
Строфарія корончастаStropharia coronilla
Інші назви: Строфарія руда
Паспорт
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Жовтий
- Розмір
- Малий (до 5 см)
ОТРУЙНИЙ
Вживання спричиняє отруєння. Не збирайте без впевненої ідентифікації.
При підозрі на отруєння — негайно викликайте швидку: 103
Швидкі відповіді
Опис
Строфарія корончаста (Stropharia coronilla) є невеликим жовтим грибом луків, пасовищ і газонів, і збирати її не варто: більшість сучасних визначників вважає її отруйною, хоча отруйної речовини в ній досі не знайшли. Упізнати її можна за гладенькою жовтою шапкою, бузково-сірими пластинками й білою ніжкою з маленьким кільцем, яке зверху вкрите рубчиками. Через це кільце, схоже на корону, вид і назвали корончастим.
На відміну від більшості родичок, що живуть на трісці, соломі чи гною, ця строфарія росте просто в траві. Шукати її варто на відкритих сонячних місцях: на луках, пасовищах, узбіччях доріг, у садах і на міських газонах. Гриби трапляються поодинці або невеликими групами. В Україні її знаходили майже в усіх областях, найчастіше на степовому півдні та сході, на Харківщині й Київщині. Плодоносить з травня до листопада, найбільше у вересні й жовтні, а на півдні й у Криму трапляється навіть у грудні.
Чи можна її їсти? Ні. Старі радянські довідники зараховували строфарію корончасту до умовно їстівних, але сьогодні її їстівність вважають недоведеною. Описано одне отруєння: у 1970-х у США двоє людей з'їли суп із цих грибів і вже за годину мали сильний головний біль, нудоту, порушення координації та галюцинації. Гриби тоді визначили лише за зразками з того самого місця й за фото, а причину отруєння так і не встановили. Тож нехай вона залишається в траві.
Чи галюциногенна вона? Підтверджень цьому немає. Строфарії близькі родички псилоциб, тому про неї часто так пишуть, але жодне хімічне дослідження псилоцибіну в цьому виді не виявило. У великому аналізі європейських грибів 1985 року перевіряли і строфарії, і жодна не дала позитивного результату.
Найлегше сплутати її з печерицею луговою чи польовою, які ростуть на тих самих луках. У печериць пластинки вільні, не доростають до ніжки, і в молодості рожеві, а згодом шоколадні. У строфарії корончастої вони прирослі до ніжки й бузково-сірі, без жодного рожевого відтінку. Печериця польова до того ж набагато більша, пахне анісом і жовтіє від дотику.
Шапка
Шапка невелика: від 2 до 5 см у діаметрі, зрідка до 8 см. У молодого гриба вона півкуляста, потім опукла і врешті майже плоска, а в старих грибів край може загинатися догори.
Колір лимонно-жовтий, золотистий чи вохристий, у центрі трохи темніший. З віком і на сонці шапка блякне до блідо-жовтої. Поверхня гладенька, у вологу погоду злегка липка чи масляниста, але швидко висихає, а в старих чи пересохлих грибів може стати дрібнолускатою. По краю молодої шапки часто висять білі клаптики покривала.
Гіменофор
Пластинки прирослі до ніжки, часті, між ними багато коротших. У молодого гриба вони світлі, бузково-сірі, потім фіолетово-сірі, а в старого темно-фіолетово-бурі, майже чорні. Край пластинок світліший і ніби злегка пухнастий. Саме за пластинками її найпростіше відрізнити від печериць: у тих пластинки вільні й у молодості рожеві.
Споровий порошок темний, фіолетово-бурий або майже чорний. Спори гладенькі, еліпсоподібні, приблизно 7–10 × 4–5,5 мкм.
Ніжка
Ніжка коротка й міцна: від 2 до 6 см завдовжки і від 4 до 10 мм завтовшки. Вона біла, з віком іноді жовтіє, гладенька чи ледь волокниста. Усередині спершу щільна, згодом з порожниною. Біля основи часто видно білі нитки грибниці.
Кільце є головною прикметою виду. Воно плівчасте, біле, сидить у верхній половині ніжки і з віком не зникає. Зверху кільце вкрите дрібними рубчиками, а коли гриб дозріває, на нього осідають спори, і верхній бік темніє до фіолетово-бурого. Мішечка (вольви) біля основи немає.
М'якоть
М'якоть біла й щільна, у центрі шапки товща, ближче до краю тоншає. На зрізі й на зламі колір не змінюється. Смак м'який, без гіркоти.
Запах
Запах слабкий, трохи редьковий, а часом майже непомітний. Борошняного запаху визначники для неї не описують: так пахне інша родичка, строфарія напівкуляста, що росте на гною. Тож за запахом строфарію корончасту не впізнати, і краще дивитися на пластинки та кільце.
›Наукові синоніми (4)
Agaricus coronilla Bull., Geophila coronilla (Bull.) Quél., Stropharia obturata (Fr.) Quél., Psilocybe coronilla (Bull.) Noordel. (1995)
Як не сплутати
Двійники і порівняння
Порівняти з іншим грибом| Ознака | Строфарія корончаста | Печериця лугова |
|---|---|---|
| Гіменофор | Пластинчастий | Пластинчастий |
| Колір шапки | Жовтий, Блідо-жовтий | Білий, Кремовий |
| Запах | Редьковий, Нейтральний | Приємний грибний, Анісовий |
| Їстівність | Отруйний | Їстівний |
Інші двійники
Печериця польоваЇстівнийпорівняння →
Знахідки читачів · 0
Фото читачів не перевіряються експертом. Позначка «Підтверджено» означає згоду грибників у стрічці, а не гарантію. Сумніваєтесь — не беріть.
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Строфарія синьо–зелена
Stropharia aeruginosa

Лускатка золотиста
Pholiota aurivella

Опеньок літній
Kuehneromyces mutabilis

Опеньок тополевий
Cyclocybe aegerita

Опеньок хибний сіропластинчатий
Hypholoma capnoides

Опеньок цегляно-червоний
Hypholoma lateritium

Несправжній опеньок сірчано-жовтий
Hypholoma fasciculare

Агроцибе польовий
Agrocybe arvalis
Часті запитання
Строфарія корончаста їстівна чи отруйна?
Строфарія корончаста: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у строфарії корончастої?
Яка ніжка у строфарії корончастої?
Який запах і смак у строфарії корончастої?
Де росте Строфарія корончаста?
У яких регіонах України трапляється Строфарія корончаста?
Коли збирати Строфарія корончаста?
З чим можна сплутати Строфарія корончаста?
Яка наукова назва строфарії корончастої?
Джерела
- [1]Index Fungorum
- [2]First Nature, Pat O'Reilly
- [3]MushroomExpert.com, Michael Kuo
- [4]GBIF
- [5]iNaturalist Ukraine
- [6]Wikipedia (English)
- [7]Википедия (русская)
- [8]Wikipedia (polska)
- [9]MykoWeb, California Fungi: Stropharia coronilla
- [10]MykoWeb, Toxic Fungi of Western North America: Stropharia coronilla
- [11]Thomas H.W., Mitchel D.H., Rumack B.H. Poisoning from the mushroom Stropharia coronilla. J. Ark. Med. Soc., 1977, 73: 311–312, Thomas H.W., Mitchel D.H., Rumack B.H. (1977)
- [12]Stijve T., Kuyper T.W. Occurrence of psilocybin in various higher fungi from several European countries. Planta Medica, 1985, 51: 385–387, Stijve T., Kuyper T.W. (1985)
- [13]Prylutskyi O. et al. Reference-based checklist of gilled Agaricales from Ukraine. Biodiversity Data Journal, 2023, 11: e99101, Prylutskyi O. et al. (2023)
- [14]Гриби України (gribi.net.ua): Строфарія корончаста
- [15]Михаил Вишневский: Строфария увенчанная
- [16]Via Gallica: les odeurs des strophaires