Дедалеопсис бугристийDaedaleopsis confragosa

Дедалеопсис бугристий (Daedaleopsis confragosa), або трутовик бугристий, жорсткий бурий трутовик, якого найчастіше можна побачити ярусами на мертвих і всихаючих вербах, особливо біля річок і струмків. У нього є простий і безпечний прийом для впізнавання: натисніть на свіжий світлий спід, і він за мить порожевіє чи почервоніє, а згодом побуріє. Назва роду нагадує Дедала з його лабіринтом, бо пори на одному грибі бувають і круглі, і щілиноподібні, і звивисті, і майже пластинчасті.

Як упізнати дедалеопсис бугристий? Плодове тіло без ніжки, півкругле, ниркоподібне чи віялоподібне, пласке, часто з горбиком біля місця прикріплення, зазвичай 5–15 см завширшки, до 20 см, і 1–4 см завтовшки. Росте поодинці чи ярусами. Верх у молодого гриба білуватий чи шкірясто-жовтий, далі червонувато-бурий, цеглястий, сіруватий чи чорнуватий, з концентричними зонами й борозенками, радіально зморшкуватий, з дрібними горбиками, переважно біля основи. Край світліший. Спід спершу білий чи кремовий, ніби з інеєм, потім бежевий і сіро-бурий. Біля основи пори круглі, далі видовжені щілини, лабіринт, а ближче до краю майже пластинки, 0,5–1,5 мм. М'якоть корково-шкіряста, деревного чи світло-рудого кольору. Споровий порошок білий.

Де росте дедалеопсис бугристий? На мертвих і всихаючих стовбурах і гілках листяних дерев, найчастіше верби, також вільхи, берези, граба, бука, ліщини, тополі, іноді в ранах живих дерев. Спричиняє білу гниль. Плодові тіла тримаються довше за один сезон, тож його видно цілий рік, а найбільше помічають з кінця літа до пізньої осені. В Україні він звичайний: від Полісся, Карпат і Прикарпаття до Лісостепу й Харківщини. До Червоної книги України не внесений.

Чи їстівний дедалеопсис бугристий? Ні, він надто жорсткий і корковий. Отруєнь ним ми не знайшли, але його просто не їдять. Речовини з нього вивчали лише в лабораторії, тож доказів, що чай чи відвар із нього від чогось допомагає, немає.

З чим його можна сплутати? Траметес різнобарвний тонший, оксамитовий, з багатьма різнобарвними зонами, а спід у нього з дрібних круглих білих пор, без щілин і лабіринту, і від натиску він не рожевіє. Березова губка росте лише на березі, має гладенький світло-бурий верх із загорнутим краєм, м'яку білу м'якоть і дрібні круглі пори. Стереум жорстковолосистий утворює тонкі хвилясті кірочки з гладеньким жовто-помаранчевим спідом без пор. Поза каталогом схожі дедалея дубова (Daedalea quercina) з грубим лабіринтом пор на дубових пнях і ленцитес березовий (Lenzites betulinus) зі справжніми пластинками знизу. Тонку червонувату форму з пластинками інколи виділяють як Daedaleopsis tricolor, але за ДНК її поки не вдалося відокремити від дедалеопсиса бугристого.