Панеолус напівяйцеподібнийPanaeolus semiovatus

Панеолус напівяйцеподібний (Panaeolus semiovatus) світлий гриб, що росте просто на кінському чи коров'ячому гною на пасовищах. Його легко впізнати за шапкою, схожою на половинку яйця, чорними пластинками й тонким кільцем на довгій ніжці. Це єдиний поширений панеолус із кільцем. Раніше його відносили до окремого роду Anellaria, тож у старих книжках він трапляється під латинською назвою Anellaria. Його описав англійський ботанік Джеймс Совербі наприкінці XVIII століття, а semiovatus латиною означає «пів яйця».

Як упізнати панеолус напівяйцеподібний? Шапка 2–6 см, зрідка до 9 см, у молодого гриба яйцеподібна, потім як половинка яйця чи тупий конус і лише зрідка розпластується. Колір білуватий, кремовий чи світло-глинястий, у центрі темніший. У вологу погоду шапка липка, у суху блискуча, часто зморшкувата чи потріскана. Пластинки прирослі, густі, спершу сіруваті, далі плямисті від чорних ділянок і врешті чорні, зі світлим краєм. Споровий порошок чорний. Ніжка 6–15 см заввишки й 3–10 мм завтовшки, довга й тонка, світла, вгорі ніби припорошена, ламка. Вище середини на ній тонке біле кільце, яке згори чорніє від спор. Кільце може відпасти, а рідша тонка форма росте зовсім без кільця, тож його відсутність ще не виключає цього виду.

Де росте панеолус напівяйцеподібний? Майже завжди на гною, найчастіше кінському, рідше коров'ячому, або на щойно угноєному ґрунті: на пасовищах, вигонах, гірських полонинах. Росте поодинці чи невеликими групами з весни до осені. В Україні він відомий з Карпат і Прикарпаття, Полісся, Розточчя та степу, але знаходять його рідко, є сучасні знахідки на Закарпатті, Івано-Франківщині й Київщині. До Червоної книги України не внесений.

Чи їстівний панеолус напівяйцеподібний? Ні. Деякі старі довідники називали його їстівним, інші отруйним, тож надійних даних немає, а м'якоть тонка й росте він на гною. Про нього ходить і чутка, що він галюциногенний. Але лабораторні аналізи перевірених зразків, опубліковані 1985 року (чотири збори) і 2026 року (зразок із Китаю), псилоцибіну в ньому не знайшли. Якщо хтось з'їв невідомий гриб, одразу телефонуйте 103, навіть якщо людина почувається добре, і збережіть залишки гриба. У найнебезпечніших грибів симптоми можуть з'явитися лише через 6–24 години.

З чим його можна сплутати? Панеолус метеликовий росте там само, на гною, але він менший, сіро-бурий, без кільця, з білими зубчиками по краю шапки. На тих самих пасовищах, де пасуться коні, ростуть їстівні печериця лугова й печериця польова. У них теж світла шапка й кільце, але пластинки рожеві (у печериці польової спершу сірувато-білі), потім шоколадно-бурі, споровий порошок темно-бурий, м'якоть товста, і ростуть вони в траві, а не на гною. Тож перед збиранням печериць дивіться на пластинки й споровий порошок. Строфарія корончаста має жовту шапку й пурпурово-бурий порошок, агроцибе ранній бурі пластинки й бурий порошок, вольваріелла гарна рожеві пластинки й мішечок (вольву) біля основи. Поза каталогом найближчий двійник на гною Protostropharia semiglobata: вона менша, жовтувата, з пурпурово-бурим порошком. А маленька Conocybe rugosa з кільцем смертельно отруйна, хоч і бура, з іржавим порошком і росте на мульчі й клумбах, тому дрібних грибів із кільцем із газонів і пасовищ не їжте. А світлі гриби з кільцем, білими пластинками, білим споровим порошком і мішечком біля основи можуть бути смертельно отруйними мухоморами, їх не збирайте ніколи.